Співчуття — це не суто матеріальне почуття, бо воно є участю у стражданнях ближнього, виявом довіри до Божого провидіння та готовністю ділитися з іншим.
На це звернув увагу Папа Франциск перед недільною полуденною молитвою «Ангел Господній» 2 серпня 2020р., коментуючи розповідь із Євангелія від Матея про те, як Ісус помножив хліби, повідомляє Vatican News.
Змінити підхід до справи
Святіший Отець зауважив, що ця подія відбулася в пустинному місці, куди Ісус відійшов зі своїми учнями. Однак люди довідалися, де вони перебували, та прийшли, щоби послухати Його та оздоровитися. Тож учні, «практичні люди», із заходом сонця почали хвилюватися й запропонували Ісусові відпустити людей, щоб ті подбали собі про поживу. Він же відповів: «Дайте ви їм їсти».
«Уявімо собі обличчя учнів! Ісус добре знає, що зараз учинить, але хоче змінити їхній підхід: не казати — мовляв, відпусти їх, нехай собі подбають, знайдуть собі їсти, але запитувати, що провидіння дає нам для того, щоби поділитися?» — сказав Папа. Через цю ситуацію Ісус хоче — як учора, так і сьогодні — виховувати своїх друзів згідно з Божою логікою. А нею є «брати на себе тягар іншого», «не вмивати руки», «не відвертати свій погляд». Бо оте «нехай собі подбають», сказав Франциск, «не належить до християнського словника».
Реалізм і знак любові
І як тільки один з них «із реалізмом» сказав: «Не маємо нічого, крім п’яти хлібів і двох рибин», Ісус сказав принести їх, узяв цю поживу в свої руки, підвів очі до неба, проказав благословення та почав ламати хліб і передавати учням, щоб вони його роздавали. Й цього вистачило, щоб нагодувати тисячі людей!
«Цим жестом, — зазначив Святіший Отець, — Ісус виявляє свою могутність, але не театрально, а як знак милосердної любові, великодушності Бога Отця до своїх втомлених і потребуючих дітей. Він занурений у життя свого народу, розуміє його втому та обмеження, але не допускає, щоби хтось був втрачений чи занепав: Він живить своїм словом і дарує достатньо поживи для фізичного утримання».
Матеріальне та духовне
Як зауважив далі Наступник св.Петра, в цій євангельській розповіді бачимо очевидне посилання на Євхаристію, але також «тісний зв’язок між євхаристійним хлібом — поживою для вічного життя, та насущним хлібом, необхідним для життя земного». Перш ніж скласти себе в жертву як Хліб спасіння, Ісус дбає про поживу для тих, які йдуть на Ним.
«Іноді протиставляється духа й матерію; але насправді спіритуалізм, як і матеріалізм, чужі для Біблії. Це не біблійна мова», — сказав Святіший Отець. Співчуття до людей, яке виявив Ісус, це не сентименталізм, а «конкретний прояв любові, яка бере на себе потреби людей». Й ми покликані приступати до євхаристійної трапези з таким самим наставленням, що й Ісус: зі співчуттям до потреб інших. Співчуття не є «суто матеріальним почуттям», і варто запитувати себе, чи перед лицем повідомлень про війни, голод і пандемії я «відчуваю співчуття». Не можна забувати це слово, яке є «довірою до провіденційної любові Отця та означає сміливий взаємоподіл».
«Нехай же Пресвята Марія допоможе нам прямувати шляхом, який Господь показує нам в Євангелії сьогодні. Це шлях братерства, який є суттєвим для подолання бідності та страждань цього світу, особливо, в цей важкий період, і спрямовує нас за межі цього світу, бо це шлях, який розпочинається від Бога і до Бога повертається», — підсумував Папа.
фінансово.
Щиро дякуємо!
