Яким має бути молитовний день віруючої людини?

У 12-й катехизі про молитву Блаженніший Святослав роздумував над тим, яким має бути молитовний день віруючої людини.

Дорогі брати і сестри!

Крокуємо далі нашою дорогою зростання у справжній християнській молитві та продовжуємо її навчатися. Сьогодні, відповідаючи на запитання одного з наших слухачів, я хотів би роздумати над тим, яким має бути молитовний день віруючої людини, як кожен, хто вірить у Бога, має молитися протягом дня.

Молитва зранку та ввечері

Я думаю, що ті, хто ще в дитинстві вчив нас вірити у Бога, неодноразово нам повторювали, що кожна днина має два особливих моменти, у яких ми повинні обов’язково згадати про Бога. Це початок і завершення кожного нашого дня. Отож у нашому щоденному молитовному правилі ми повинні пережити момент ранішньої та вечірньої молитви.

Починати день із подяки Богові

Я пригадую, як моя бабуся, навчаючи мене молитися, говорила так:
– Коли ти щоранку прокидаєшся і зустрічаєш людей навколо, що ти їм кажеш?
– Я кажу їм «Добрий день!», «Слава Ісусу Христу!», – відповідав я.
Бабуся продовжувала:
– Так само ти маєш привітати того, хто невидимо присутній біля тебе. Це твій Господь Бог, твій Творець. На початку дня ти мусиш скерувати свою молитву до Нього, як вдячність за те, що ти розпочав цей день.

Ранішні молитви, які ми зазвичай молимося, дозволяють нам наповнити день, що його ми розпочинаємо, Божою присутністю. Починаючи день, подякуймо Господу Богу за те, що ми могли встати з ліжка, за те, що спроможні розпочинати нові справи, працю. Подякуймо за те, що Він є з нами, що ми разом із Ним можемо крокувати цим новим днем. Попросімо в Нього здатності й сили сприйняти з миром і душевною рівновагою все те, на що натрапимо протягом дня. Попросімо в Нього мудрості розрізнити цього дня те, що від нас залежить, від того, що від нас не залежить.

Коли ж ідеться про те, що залежить від нас, – попросімо в Бога здатності це здійснити, наповнити наш день добрими ділами. Коли ж про те, що поза нашими силами, – віддаймо це Йому в руки. Отож завдяки ранішнім молитвам почнімо крокувати новим днем разом із Богом!

Завершувати день із Богом

Моя бабуся запитувала мене ще й таке:
– А як ти закінчуєш кожен день? Мабуть, відходячи до сну, ти прощаєшся із тими людьми, яких бачив впродовж дня?
– Так дійсно, – відповідав я. – Ми кажемо «До побачення!», коли йдемо з роботи додому. Кажемо «Добраніч!» татові, мамі, рідним, близьким, коли відходимо до сну.
– Так само молитвою на завершення дня потрібно звернутися словом «Добраніч!» до нашого Бога, – навчала бабуся.

Потрібно також зробити вечірній іспит сумління, помолитися цією молитвою, про яку йшлося в попередніх роздумах. Дуже важливо завершити наш день із Богом, за допомогою вечірніх молитов попросити в Господа Бога сили пережити цю ніч. Святі Отці вчили завершувати кожен день так, ніби він є останнім у нашому житті, ніби наше ложе є останнім моментом земного життя. А відтак слід підсумувати прожитий день так, начебто ми підсумовуємо весь свій земний шлях.

Ми спимо, а наше серце чуває

Молитва вечірня є входженням у наш сон, у якому ми відкриваємося і цілковито здаємося на Божу силу і Його благодать. Сон є тим періодом, коли ми спочиваємо, але наше серце чуває, – коли хочемо навіть наш відпочинок перетворити на Божу славу і просимо в Господа Бога, щоб відновилися наші сили, здібності, наша здатність у Його благоволінні розпочати новий день, новий період або й нове життя. Отож нехай наші вечірні молитви будуть моментом подяки, підсумку і надії на новий час, на новий день, який Господь Бог у своєму задумі для нас підготує.

Очевидно, що наш молитовний день має свій початок і кінець, тому зазвичай ми звертаємо нашу увагу на ранішні та вечірні молитви.

Що робити, якщо ми забули помолитися зранку чи ввечері?

Якщо ви не встигли зранку помолитися, не розчаровуйтеся, тому що ваша пам’ять про Бога не повинна обмежуватися початком дня. Подібно, якщо ви не встигли або, можливо, забули помолитися, відходячи до сну, не розчаровуйтеся, тому що навіть на своєму ложі ви повинні пам’ятати про Боже ім’я, згадувати Його.

Весь наш день має бути часом, проведеним із Богом

Молитовний день, тобто час, проведений із Богом, має тривати не лише якісь лічені хвилини, короткий період, але всю днину. Тому коли ми розпочинаємо день з молитви, то демонструємо цим, що хочемо впродовж усього дня розмовляти з Богом. І ця розмова, молитва може мати різні форми. Ми молимося в дорозі. Ми молимося нашою працею. Ми молимося, коли чинимо добрі діла ближньому в ім’я Боже. Ми молимося на початку роботи. Ми молимося на завершення роботи. Ми молимося на початку нашої трапези. Ми молимося на завершення нашої трапези. Отже, за словами апостола Павла, уся наша робота має бути прославою Господа Бога.

Тому протягом нашого дня, навіть робочого, нехай не буде жодної хвилини, коли б ми забули про Бога або прожили без Його присутності. І тоді побачимо, що весь наш день, від початку до кінця, перетвориться на молитву – у різний спосіб, у різних місцях, у різній формі, наша розмова, наш діалог із Господом Богом ніколи не буде перериватися. Ми будемо в Богові, а Бог упродовж усього дня буде разом із нами.

† Святослав
Департамент інформації УГКЦ