Проводячи час з іншою людиною, ми призвичаюємося бути разом, навіть якщо спільний час — далеко не найприємніша штука.
Ви помічаєте, що якісь стосунки випалюють вас, а обірвати їх не можете? Відчуваєте, що та людина вас не поважає і не хоче цього змінити, а попри це хочете проводити з нею час? Постійно живите сподівання на те, що отримаєте турботу й зацікавленість, хоча вже довго не відчуваєте безпеки та близькості у стосунках, не можете розвиватися й почуватися любленими?
Через що ви не почуваєтеся добре?
Можете себе запитати, що вам заважає добре почуватися в цьому зв’язку. Напевно це питання почуттів, способу мислення чи поведінки обох сторін. Варто назвати те, що ускладнює вам будування близького зв’язку, і спробувати собі порадити з визначеними труднощами. Інколи, однак, буває так, що людина, з якою ви будуєте стосунки, не хоче змінюватися, попри різні старання з вашої сторони. Тоді постає питання, чи не закінчити цей зв’язок.
Чому це може бути дуже тяжко?
Проводячи час із якось людиною, ми звикаємо бути разом, навіть тоді, коли спільно проведений час не належить до найприємніших. Кожний зв’язок, також і той, який можна назвати токсичним, становить емоційну втрату, з якої не так легко вийти. Особливо тяжко може бути тим, хто не має інших близьких стосунків, на які можна було би спертися в момент тяжкого розставання.
Мати зв’язки з іншими людьми — це наша природна потреба, а найбільше нас лякає самотність і суспільна ізоляція. З огляду на це завершення кожних стосунків викликає в людині чималі побоювання.
Розставання, що викликає страх
Навіть у токсичних зв’язках бувають добрі моменти. Думаючи про розставання, ми можемо їх пригадувати, повністю оминаючи наявні почуття і — найчастіше — поведінку іншої людини. Ідеалізація того, до кого ми прив’язані, закріплює наше перебування в токсичному зв’язку й відділяє від моменту рішення цей зв’язок обірвати. Крім того, ідеалізація іншої людини посилює наше почуття цінності й формує привабливіший образ нас самих. Побачити тяжкі риси другої сторони — це може поставити нас перед прикрими аспектами нашої власної особистості!
Розставання може викликати в нас почуття, дуже подібне до провини, особливо тоді, коли друга сторона у цьому зв’язку більш або менш свідомо обтяжує нас стовідсотковою відповідальністю за невдалий зв’язок.
Проблемні переконання
Перебування в складних стосунках може будуватися на різних фальшивих переконаннях стосовно себе самого. Ми, наприклад, можемо вірити, що не заслуговуємо на когось, хто нас шануватиме, або що не маємо шансу збудувати новий, задовільний зв’язок, з огляду на наш вік чи зовнішність. Можна бути переконаним у тому, що ніхто інший не захоче бути з нами, або що всі й так рано чи пізно вас відкинуть.
Закінчення зв’язку — це велика зміна, яка завжди викликає в людині страх, тому що ми втрачаємо щось неприємне, однак відоме, натомість ідемо до нового, тобто до незнаного й непевного. Окрім того, між одним та другим зв’язком є неприємна пустка, яку складно стерпіти, якщо ви не вірите, що те, що прийде, може виявитися корисним для вашого життя.
Переклад CREDO за: Ілона Пшецішевська, Aleteia