«Мій сину, я воліла б радше бачити тебе мертвим, ніж винним у тяжкому гріху». Спомин святого Людовика, якого згадуємо 25 серпня, нагадує нам про ці слова королеви Бланки Кастильської, які сьогодні можуть здаватися нам старомодними. А може, ці піднесені слова — найважливіший обов’язок усіх батьків?
«Мій сину, я воліла б радше бачити тебе мертвим, ніж винним у тяжкому гріху». Цими словами одного разу звернулася до свого сина Людовика, майбутнього святого, королева Бланка Кастильська. Для одних — тих, хто бачить у них вираження глибокої християнської віри, згідно з якою життя душі та вічне спасіння важливіші за будь-що інше, — ці слова дивовижні. Для інших вони будуть жахливими і позбавленими чутливості — для тих, хто бачить у них своєрідну зневагу до Божого дару життя; для тих, хто вірить, що з допомогою Божого милосердя гріх може бути відкуплений, а душа може відродитися завдяки благодаті, тоді як життя в тілі, раз втраченого, не можна відродити.
По-правді кажучи, хто з батьків, якби їх про це запитали, наважився б вибрати між смертю душі та смертю тіла своєї дитини? Але йдеться не про такий вибір, а про усвідомлення свого обов’язку.
Не любімо душі наших дітей неправильно
Скільки глибокої уваги й турботи, а часом і матеріальних засобів, ми присвячуємо піклуванню про фізичне здоров’я своїх дітей, щоб вони могли відновити його в разі хвороби? Жодна жертовність не здається занадто великою. Але скільки зусиль ми вкладаємо в турботу про здоров’я їхньої душі, знаючи, що ми відповідаємо перед Богом за душі наших дітей, яких Він нам довірив? Чи уникаємо розмов або фільмів, про які знаємо, що можуть погано вплинути на їхній молодий розум? Чи можемо поставити моральне добро наших дітей над власним задоволенням чи зацікавленням — так само, як ставимо їхній фізичний комфорт вище за наш?
Чи не занедбуємо, врешті, обов’язок пильнувати за духовним розвитком наших дітей, щоб виявити тривоги, які виникають, розрадити в їхній вразливості, звільнити їх від гнітючих сумнівів — так само, як ми слідкуємо за гармонійним розвитком їхнього тіла? Йдеться не про те, щоб обов’язково наслідувати героїзм Бланки Кастильської, а щоб надихнутися її прикладом і подбати про певну рівновагу в цьому плані: ніколи не любімо душу наших дітей погано, не спихаймо її на узбіччя нашої виховної праці .
Переклад CREDO за: Анна Ашкова, Aletia
фінансово.
Щиро дякуємо!
