Як подолати пожадання?

Питання: Чи можна для подолання похоті вживати ліки, які на гормональному рівні блокують статевий потяг?

Відповідає Vatican News:

Завдавати собі каліцтв не може бути морально допустимим; і так само не можна завдавати шкоди репродуктивній функції, якою Бог наділив людину і яка, як і будь-який інший орган, благотворно впливає на людину. «Єдина тілом і душею, — каже соборна конституція “Радість і наді”, — людина у своєму тілесному складі збирає в собі елементи світу матеріального, а через нього вони досягають своєї вищої точки й підносять голос до вільної прослави Творця. Тому людина не може зневажати тілесне життя, а навпаки, зобов’язана цінувати своє тіло, створене Богом і призначене воскреснути в останній день, і має вважати його благим та достойним честі».

Подолання похоті й чеснота цнотливості полягає не у відсіканні своїх почуттів, а в тому, щоб долати свої гріховні нахили за допомогою актів волі. Для нас, християн, ці вольові акти натхнені любов’ю до Бога й ближнього і супроводжуються молитвою та благодаттю. Саме так людина може досягти зрілості й самовладання у тій сфері, яка торкається найсокровеннішого аспекту людської особистості, як казав папа св.Йоан Павло ІІ. Аспекту, який благотворно впливає на всі інші сфери людини.

Чеснота цнотливості — це не просто заспокоєння чутливості. Це також здатність щоденно приносити себе в жертву, тобто здатність до самовіддачі. Йоан Золотоустий казав, що ампутація дітородних органів — ці слова також можна застосувати до хімічної кастрації, про яку ми зараз говоримо, — не пригнічує спокуси й не веде до умиротворення, не гальмує думок.

Цнотливість — це не так заспокоєння почуттів, як духовна сила. В апостольському напоумленні «Familiaris consortio» вчительство Католицької Церкви нагадує, що цнотливість — це чеснота, яка веде людину до справжньої зрілості й робить її здатною поважати та просувати подружній (тобто призначений для подружньої любові) аспект тіла. Не потрібно розуміти цнотливість як репресію; навпаки, цнотливість береже отриманий від Бога дорогоцінний дар любові через ту самовіддачу, до якої покликана кожна людина у своєму специфічному стані — чи то в шлюбі, чи в безшлюбності, богопосвяченості чи вимушеній самотності.

При цьому не можна заперечувати, що в деяких випадках необхідно вдаватися до лікарських препаратів, які допомагають подолати компульсивні й небезпечні нахили. Але тут уже йдеться про психічне здоров’я людини, а в цій сфері, як відомо, дискурс про моральність і відповідальність дещо інший. Воля психічно нездорової людини може бути повністю паралізована. Враховуючи усе вищезгадане, припущення про хімічну кастрацію як спосіб подолання похоті суперечить гідності людської особи.