Погляд

Свята Гільдеґарда: душа для тіла — немов сік для дерева

18 Вересня 2020, 16:51 2599

Бог допомагає людині не тим, що усуває хвороби або смерть, але даючи їй змогу внутрішньої переміни. Завдяки наверненню людина змінює свій стиль життя, осягаючи рівновагу й радість і полишаючи попередню патологічну поведінку, пов’язану з матеріальним світом.

На Заході відомі тільки два медичні трактати, що постали у ХІІ столітті, й обидва їх написала св.Гільдеґарда Бінгенська (в 1151-1158 роках). Детальний опис космосу знаходить точне відображення в тілі людини, яка займає місце посередині всесвіту; особливо ж атмосферні явища можуть справляти безпосередній вплив на мозок і кров. Медичні інтереси Гільдеґарди випливали зокрема з того, що, як mater et magistra («матір і вчителька») монахинь свого монастиря, вона почувалася зобов’язаною оточувати їхнє здоров’я опікою.

 

Свята Гільдеґарда — про зв’язок між тілом і духом

Здоров’я обумовлене чотирма елементами: сухим, вологим, холодним і теплим — та їхнім взаємним впливом на чотири рідини організму (humores): слиз (флегму), кров, жовту і чорною жовч. Тілесні недуги одразу ж відображаються на духовній рівновазі. Гільдеґарду можна визнати попередницею екологічної медицини, оскільки вона ясно розрізняла різноманітні зв’язки між хворобами та оточенням людини. Вона знала дуже багато видів лікарських рослин та мінералів, а чимало з її рецептів люди використовують донині, зокрема у країнах Західної Європи та США.

 

Читайте також: 10 рецептів для зцілення душі й тіла від св.Гільдеґарди Бінґенської

 

Є тісний зв’язок між тілом і духом, через що їх складно розглядати окремо; з цього також випливає практична неможливість лікувати тіло, не звертаючи увагу на душу без шкідливих наслідків такого лікування. Пишучи про рослини та їх вплив на людське здоров’я, св.Гільдеґарда часто порушує проблему лікування меланхолії, яка виробляє погані рідини («поганий гумор» у прямому прочитанні), що порушують перетворення матерії та провадять до депресії.

За Гільдеґардою, рівновагу у здоров’ї дозволяє осягнути режим харчування, тобто піст, але не суворий, оскільки можна їсти овочеві супи, пити фруктові соки та різні настої трав. Така дієта розслабляє тіло і дозволяє йому регулярно позбуватися зайвого, завдяки чому повертається рівновага.

Серед продуктів харчування, які радить ця монахиня, перше місце посідає полба — зерно малопопулярне, однак, на її переконання, найкраще. Їстівний каштан вона характеризує як корисний засіб від усіляких слабкостей, що є в людині: радить часто споживати його плоди, як свіжі в сезон, так і перероблені на муку. Дуже корисною зелениною є фенхель, який — пише свята — дає людині погідність духа, рум’яну шкіру, приємний запах тіла і хороше травлення.

 

Душа для тіла — як сік для дерева

Медицина св.Гільдеґарди, непорівнювана ні з якою іншою, відкриває незліченні можливості впливу на людський темперамент. Під час щоденних прийомів їжі можна споживати «веселі» страви, такі як збіжжя та фенхель, поєднуючи їх із препаратами, які описала Гільдеґарда, — і поступово відкласти вбік психотропні ліки.

 

Читайте також: 9 натуральних ліків для покращення настрою від святої Гільдегарди з Бінгена

 

Ось деякі перспективи народної медицини, які, здається, повністю невідомі для медицини традиційної. Який лікар замислюється над тим, чи пацієнт хворіє через свою метушливість, заздрість або інші негативні риси?

Бог допомагає людині не через те, що усуває хворобу чи смерть, але даючи їй змогу внутрішньої переміни. Завдяки наверненню людина змінює свій стиль життя, осягаючи рівновагу й радість і полишаючи колишню патологічну поведінку, пов’язану зі світом матерії. Позбутися вад — це немовби автоматично провадить до «увімкнення» позитивних сил, прихованих у кожній душі, які започатковують процес зцілення.

Німецька бенедиктинка пропонує понад дві тисячі способів лікування! Для однієї хвороби вона пропонує різні засоби, залежно від характеристик людини та пори року. Незмінно радить тільки здоровий спосіб харчування та врегульований спосіб поведінки протягом доби, роки та цілого життя. Окрім цього, медицина, яку пропонує свята, має суб’єктивний характер, індивідуалізований: одні й ті самі ліки не можуть бути відповідними для всіх, натомість кожен має бути діагностований осібно та вживати ліки, відповідні його натурі.

 

Жінка-пророчиця

Гільдеґарда, спеціальна посланниця Бога, «германська сивілла», жила щоб бути рупором Бога. Вона не так шукала правди, досконалого поєднання віри та розуму, як посідала цю правду, згідно з тим, що пише св.Това Аквінський у творі «De veritate»: «Не ти посідаєш правду, але то вона посідає тебе». Сама Гільдеґарда написала таке визначення пророчиці:

«Володіє нею певна твердість, подібна до непіддатливості мармуру. Вона нікому не лестить, але, проникнута Святим Духом, залишається незворушною і не вагається у правді неподіленій. У її словах не криється жодної суперечності, оскільки те, що вона проголошує, отримує ні від кого іншого, як тільки від неподільного Бога. Тому вона непоступлива, як скеля, й ні перед ким не відступає. Все це, однак же, вона здійснює у чистоті простоти, яка, так як і простота дитини, заявляє виключно те, що знає і бачить».

Це видіння відіграло провідну роль у житті Гільдеґарди, сповненому пригод, страждань і трудів. Ба більше — відбилося в її душі, ще перш ніж знайшло своє зовнішнє вираження, що вона визнала сама, і було приховане довгі роки, аж коли Господь наказав усе записати і проголосити. Тоді це видіння перемінилось у пророцтво — яке є найінтенсивнішою формою бачення, оскільки сягає в далечінь, поза час і простір, — і в місію, що є найвеличнішим проявом любові.

 

Читайте також: Як повернути впевненість у собі. Поради святої Гільдеґарди

 

Гільдеґарда — свідок таємниці і «виявляє здатність бачити пов’язане — уміння типово жіноче». Її доробок, хоч і охоплює різні дисципліни, позначений глибокою монолітністю і містить ясний задум: духовно й тілесно допомогти людству, яке перебуває у земному вигнанні. Вчення цієї святої, виголошені з материнською переконаністю, мають позачасову цінність.

 

Вона вважала себе невченою

Гільдеґарда була містичкою, теологом, письменницею, музикантом, ботаніком, травницею… Список творів, які написала «рейнська містичка», охоплює вражаючу кількість назв, але ще більший список — порушених нею тем. Свята займалася богослов’ям, філософією, етикою, агіографією, природничими науками, медициною і космологією, писала вірші та прекрасну музику, провадила активне листування з багатьма особистостями по всій Європі. Попри це, вона вважала себе невченою (indocta), а свої вражаючі знання черпала з пребагатої влитої культури (рівень благодаті). Писала ж вона завжди латиною, хоч ніколи не вивчала цю мову.

Вона стала «рейнською сивіллою», коли повністю усвідомила пророчу місію, до якої її покликав Господь. Тому від початкової несміливості перейшла до непересічної певності у поглядах та намірах. Роль св.Гільдеґарди з Бінгена, засновниці монастирів і місіонерки-проповідниці, полягала в посередництві, у певному розумінні, між Небом та землею. Ця монахиня промовляла не з власної волі, а від імені Світла живого, яке влило в неї мудрість і яке вона сама узріла вже у трирічному віці, про що потім розповідала:

«Батьки мої з зітханнями присвятили мене Богу, й у віці трьох років я узріла таке велике світло, що душа в мені затремтіла; однак же з огляду на свою дитячість я не вміла про це нічого сказати. Коли мені було вісім, я була пожертвувана Богові до духовного стану. До п’ятнадцяти років я пережила численні видіння і з простотою розповідала різноманітні речі, так що ті, хто це слухав, дивувалися, звідки й від кого це походить. Мене це також дивувати, що хоч би скільки разів я мала внутрішнє видіння, бачила також і очима тіла; оскільки ж ніколи  не чула про щось таке, то ховала це глибоко в душі, наскільки могла. Я не знала багатьох речей зовнішніх через нездужання, яке мене часто навідувало, відколи ще мати мене годувала і понині; нездужання це змучило моє тіло і забрало чимало сил. Дуже цим усім вимучена, я спитала одну виховательку, чи бачить вона щось поза тим, що зовні; вона мені нічого на це не відказала, бо нічого не знала. Тому, перейняла великим острахом, я не насмілювалася ні перед ким відкривати свої внутрішні переживання; тим не менше, говорячи й диктуючи багато, я звикла розповідати про речі майбутні. Скільки ж разів я була повністю занурена у видіння — говорила багато того, що особливим чином звучало для кожного, хто це слухав. Коли натомість дещо зменшувалася сила видіння, під час якого я поводилася більше як дитина, ніж як особа свого віку, — тоді я сильно соромилася, часто плакала і багато разів охоче зберігала би мовчання, якби мені це було дане. З остраху ж перед людьми я не насмілювалася нікому розповідати, як ті видіння відбувалися. Однак же одна шляхетна жінка, чиїй виховній опіці я була довірена, жінка випробувана, помітила це і розповіла одній своїй знайомій черниці».

За фрагментами з книжки Крістіни Сіккарді «Свята Гільдеґарда з Бінгена. Життя і духовність», видавництво eSPe 2020

Переклад CREDO за: Aleteia, Opoka

 

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity