Погляд

5 рис, які привели Сестру Фаустину до святості

05 Жовтня 2020, 15:00 2520

5 жовтня 1938 року в монастирі в Лагевніках (Польща) померла с.Фаустина Ковальська — містичка і свята.

Завданням її життя, яке перед нею поставив Бог, було переказувати послання про Боже Милосердя, яке вона отримала в містичних об’явленнях. Однак не це було підставою для її беатифікації, а потім канонізації, а її життя у святості.

Які 5 рис ривели Сестру Фаустину до слави вівтаря?

 

1.Амбітність

Сестра Фаустина була амбітна, але — увага — не щодо земних справ. Вона була духовно амбітна. Уже з наймолодших років прагнула стати святою. Причому — великою.

Коли в період новіціату їй наснилася св.Тереза з Лізьє, с.Фаустина запитала, чи й вона сама стане святою. Відповідь була позитивна, але с.Фаустина наполягала далі: «Але, Терезко, чи я буду свята так, як ти, на вівтарях?» — «А вона мені відповіла: так, будеш святою, як я, але мусиш довіряти Господу Ісусові».

Отож напрямком життя с.Фаустини було осягнути визнану Церквою святість, — а до цього провадить святість життя. Тому вона працювала над своїм характером, щоби здобути і зміцнити чесноти.

 

2.Довіра

Це була одна з найсильніших чеснот Сестри Фаустини. Вона довіряла Богові, як сама казала, «na przepadłe» — «навмання», сліпо, покладаючись на Його волю. Завжди і в усьому. Без меж. У здоров’ї і в хворобі, в успіху і в стражданні, в житті та в смерті.

Вона уповала на Боже слово, довіряла даним їй об’явленням, довірилася посланню про Боже милосердя. «Ісус — добрий і сповнений милосердя, і хоч би земля втікала з-під моїх ніг, я не перестану Йому довіряти», — писала вона.

І до такої самої довіри Божому Милосердю вона заохочувала інших, і найсильніше — душі, які найбільше потребують Божого Милосердя. Уповання, яке було фундаментом усієї побожності до Божого Милосердя, було також підставою життя самої Сестри Фаустини. «Ісусе, я довіряю Тобі», — це була програма її життя.

 

3.Смирення

Сестра Фаустина була покірна, хоч дотримання цієї чесноти не завжди давалося їй легко. Вона мусила вчитися покори, практикувати смирення, і цього навчалися також інші, бо це було частиною чернечої формації. Що гірше — старші сестри (а так бувало в житті Сестри Фаустини) навчали її цього аж забагато, про що можна прочитати на сторінках «Щоденника».

Покори та послуху навчав Сестру Фаустину також сам Ісус. Наприклад, тоді, коли сказав їй повідомити сестер-настоятельок про об’явлення стосовно Божого Милосердя, хоча знав, що вони не повірять.

І так було два роки. Сестра Фаустина мусила також смиренно зносити чутки, що до неї долинали, про її фантазії, істерію, марення. Вираженням покори і послуху було те, що вона приймала, без будь-яких застережень (що не для всіх сестер було таке очевидне) часте перенесення її настоятельками згромадження з монастиря до монастиря.

 

4.Любов

«Коли я в чомусь вагаюся, як учинити, то завжди запитую любові, вона найкраще дає поради», — нотувала у «Щоденнику» Сестра Фаустина. Любов до Бога і до людей була мотором її життя. Це була причина її вступу до чернечого згромадження, в якому вона віддала життя Богові.

А любов до людей проявлялася головно в турботі про спасіння кожного. Це тому вона старалася, щоб послання про Боже Милосердя потрапило до всіх, а зокрема до тих, які не знають про милосердну любов Бога або не мають уже на неї жодної надії. За таких людей вона молилася особливо — за живих, помираючих і померлих, за страждальців у чистилищі.

1934 року вона написала акт пожертвування себе за навернення грішників, а особливо за тих, які втратили довіру до Божого милосердя. З любові вона виносила їжу біднякам, які стукали у ворота монастиря. З любові також прощала співсестрам дрібні та більші прикрощі, яких зазнавала.

Вираженням любові й святості с.Фаустини Ковальської є також численні благодаті й чудеса, яких вона по смерті вділила потребуючим.

 

5.Сміливість

Фаустина була смілива й відважна. Всупереч негативним думкам (частини) настоятелів і всупереч неприхильним коментарям сестер, вона переказала Церкві послання про Боже Милосердя, яке їй дав Ісус. Вона робила це за підтримки Ісуса, а потім також із допомогою о.Сопочка, відкупляючи це стражданнями, які також зносила мужньо.

Вона була «сестрою другого хору» — неосвічена, без приданого; але мала відвагу та сили дискутувати про справи віри з сестрами «першого хору». Вона була готова їхати до Рима, до папи, щоб старатися про встановлення у Церкві, згідно з бажанням Ісуса, свята Божого Милосердя.

Вона мала відвагу поставити волю Бога вище за волю батьків, які противилися її прагненню вступити в згромадження. Вона пішла у монастир всупереч їхній волі, виїжджаючи до Варшави після того, як у лодзькому парку побачила Ісуса, який запитував, як довго вона ще буде Його обманювати…

Вона мала сили півроку не контактувати з сім’єю, щоб вони не спробували забрати її додому. Мала відвагу та сили йти за голосом покликання, яке дав їй Бог.

Переклад CREDO за: Ева Чачковська, Aleteia

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит серпень-вересень
Зібрано Залишилося зібрати
45887грн
19356грн
Потрібно зібрати
65243грн
Залишилося
6днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: