Вступати й навчатися у школі молитви Ісуса запросив вірних Святіший Отець під час першої в листопаді загальної аудієнції, що відбулася у форматі відеотрансляції.
«Секрет» Ісусового життя, прихований від людських очей, який є основою всього, був у центрі роздумів, якими Папа Франциск поділився під час загальної аудієнції в середу, 4 листопада 2020р., що транслювалася з робочого кабінету в Апостольському палаці. Беручи до уваги погіршення епідеміологічної ситуації, ці середові зустрічі знову повернулися до формату відеоконференції, повідомляє Vatican News.
Таємнича дійсність
Як зазначив Святіший Отець, Ісус під час свого прилюдного життя часто вдавався до молитви. Євангелія розповідають, що Він відходив у відособлені місця, щоб молитися. Ці відомості — скромні, вони залишають простір для нашої уяви про Його діалоги з Отцем, які «ясно свідчать» про те, що навіть і в періоди «найбільшої посвяти бідним і хворим» Ісус ніколи не занедбував розмови з Отцем. «Що більше Він був занурений у потреби людей, то більше відчував необхідність відпочинку у Троїчному сопричасті», — сказав Папа, додавши:
«В житті Ісуса, отже, є прихована від людських очей таємниця, яка є суттю всього. Молитва Ісуса — це таємнича дійсність, про яку ми лише дещо здогадуємося, але яка дає нам змогу в правильній перспективі відчитати всю Його місію. В ці години самотності, перед світанком або вночі, Ісус занурюється у свою близькість з Отцем, тобто в Любов, якої спрагла кожна душа».
Штурвал Ісусової місії
Наступник святого Петра навів як приклад розповідь євангеліста про те, як одного разу Капернаум став «польовим госпіталем»: після заходу сонця до Ісуса приносили хворих і Він їх зцілював. Однак перед світанком Він зник: відійшов у пустинне місце, щоб молитися, в той час як всі Його шукали. Коли ж знайшли, то на слова: «Всі тебе шукають» Ісус відповів: «Я маю іти проповідувати в інші міста».
«Штурвалом, який спрямовує Ісусів курс, є молитва. Етапи Його місії продиктовані не успіхом, не підтримкою, не спокусливими словами, мовляв, “усі Тебе шукають”. Ісусів шлях накреслює менш зручна дорога, яка, однак, є слухняністю спонукам Отця, що їх Ісус слухає та приймає через свою молитву на самоті», — сказав Папа. Він навів слова Катехизму про те, що коли Ісус молиться, то й нас навчає молитися. Тож із Його прикладу можемо почерпнути «деякі ознаки християнської молитви».
Зустріч і слухання Бога
Насамперед Святіший Отець вказав, що молитва повинна мати першість. Для Ісуса йдеться про «перше прагнення дня», про щось, що практикується на світанку, ще до того, як пробудиться світ. День без молитви ризикує перетворитися у «важкий або нудний досвід», коли все, що станеться, здається «сліпою долею». Ісус, натомість, «навчає слухняності перед дійсністю, тобто слухання».
«Молитва є насамперед слуханням Бога та зустріччю з Ним. Щоденні проблеми, отже, стають не перешкодами, а Божими закликами, які треба почути й зустріти Того, хто стоїть перед нами. Так життєві випробування перетворюються в нагоди зростати у вірі та жертовній любові. Щоденний шлях, включаючи труднощі, набуває перспективи “покликання”», — сказав Святіший Отець. Молитва, наголосив він, спроможна перетворити в добро те, що в іншому разі було би життєвим вироком.
Дисципліна і витривалість
Другим моментом, на який звернув увагу Глава Церкви, є те, що молитва — це «мистецтво, що вимагає наполегливості». Бо всі ми здатні до «миттєвих молитов», які зроджуються з емоцій; але Ісус вчить нас молитви, якій відомі «дисципліна і тренування», молитви, що стає «правилом життя». Витривала молитва провадить до «поступової переміни» та робить нас «сильними у випробуваннях», даруючи благодать підтримки «Того, який нас завжди любить і захищає».
Тиша, щоб почути внутрішній голос
Ще однією характеристикою Ісусової є самотність. Той, хто молиться, не втікає від світу, а надає перевагу «пустинним місцям», де в тиші можуть вийти на яв голоси, які ми ховаємо в нутрі: найбільш усунені прагнення, істини, які стараємося приглушити. І в тиші, насамперед, «промовляє Бог».
«Кожна людина потребує простору для себе самої, де може розвивати своє внутрішнє життя, де вчинки віднаходять сенс. Без внутрішнього життя стаємо поверховими, збудженими, стривоженими… Як же багато лиха нам завдає туга!… Тому ми повинні вдаватися до молитви. Без внутрішнього життя ми втікаємо від дійсності та від себе самих», — мовив Святіший Отець. Молитва Ісуса, врешті, є «місцем, де відчувається що все походить від Бога і до Нього повертається».
«Іноді, — пояснив Франциск, — ми, люди, вважаємо себе панами всього, — або, навпаки, втрачаємо будь-яку самоповагу. Кидаємося з одного в інше… Молитва допомагає нам віднайти правильний вимір у взаєминах із Богом, нашим Отцем, і всім створінням. Врешті, молитва Ісуса — це віддати себе в руки Отця».
«Дорогі браття й сестри, у Євангелії відкриймо Ісуса як учителя молитви та вступімо до Його школи. Запевняю, що віднайдемо тоді радість і мир», — закликав Папа.
фінансово.
Щиро дякуємо!
