«Спільний знаменник для діалогу та зустрічі» — під таким заголовком 3 листопада 2020р. у щоденній ватиканській газеті «L’Osservatore Romano» вийшла стаття архієпископа Ріно Фізікелли.
У ній автор поділився своїми думками про енцикліку Папи Франциска «Fratelli tutti», повідомляє Vatican News.
«Вчення завжди передбачає подання, представлене так, щоб інші могли в нього залучитися власним досвідом. Енцикліка належить до звичайного вчення Учительського Уряду Церкви, а тому текстом “Fratelli tutti” Папа Франциск прагне передати послання у світлі братства та соціальної дружби». Цими словами розпочинається стаття архієпископа Ріно Фізікелли, префекта Папської ради сприяння новій євангелізації.
Правильна герменевтика
«Справді бо, головний принцип правильної герменевтики полягає в тому, щоб дозволити текстові спровокувати нас, перш ніж він промовить до нас те, що нам би хотілося почути. У цьому сенсі, належне читання будь-якого тексту вимагає поваги до його цілісності, перш ніж зупинятися над деталями, та обачності, щоб ніколи не виривати якоїсь фрази із контексту, в якому вона живе і набуває повного значення», — наголосив архієпископ. Він вказав, що такі слова, як «брати», «братерство», «дружба» дуже часто вживаються у папському тексті, як синоніми, навіть якщо їхнє семантичне значення вказує на певні особливості, що характеризують окреме значення цих термінів.
Категорія братерства
«Схоже, Папа Франциск узяв категорію братерства для того, щоби спробувати в епоху глобалізації знайти спільний знаменник, який міг би дозволити на діалог та щире зіставлення між людьми, що населяють наш маленький світ», — пише далі префект Папської ради сприяння новій євангелізації. Також в інші історичні епохи, нагадує він, християни не втікали від таких починань, а навпаки: мужні у виконанні Божого заклику до євангелізації, вони завжди намагалися зрозуміти, який шлях їм краще обрати. І від початків християнства такими дорогами завжди був шлях зустрічі, що сприяв звіщенню новизни християнської віри іншим людям.
Серед інших, архієпископ згадав св.Тому Аквінського, який написав свою «Summa contra gentiles» (Суму проти язичників), щоб увійти у діалог із євреями та мусульманами. У світлі Святого Письма домініканський богослов віднайшов у категорії розуму необхідне місце, щоб розпочати універсальний діалог. А в наш час ми отримали енцикліку Франциска «Fratelli tutti», яка через категорію братерства бажає висловити прагнення віднайти спільні зв’язки для діалогу між народами та релігіями. Намір Святішого Отця — чіткий, про нього довідуємось у 6-му пункті самої енцикліки: «Хоч я написав її, виходячи зі своїх християнських переконань, які оживляють і підтримують мене, то старався написати її так, щоб роздумування відкривалось на діалог з усіма людьми доброї волі».
Три контексти енцикліки
Як підкреслив архієпископ Ріно Фізікелла, Глава Церкви у цій енцикліці вживає терміни, що належать до трьох особливих контекстів, про які не варто забувати. Перший контекст — це францисканська духовність, про що довідуємося вже з перших слів Папи, якими автор згадує св.Франциска з Ассизі та його заклик до євангельської любові стосовно всіх, близьких і далеких, і то не лише з огляду на відстань у просторі. Для святого Франциска, який навіть смерть називав сестрою, вкрай важливим було те, щоб християни вбачали в кожній людині, не зважаючи на жодні відмінності, ні расові, ні соціальні чи релігійні, — брата чи сестру, яких треба любити.
Другий контекст, до якого вдається Єпископ Рима, — це притча про Доброго самарянина. Це ікона, здатна вказати на те, як потрібно поводитись у житті, щоб відновити, відбудувати цей світ. Використовуючи цей образ, Папа хотів сказати, що треба розпочати наново, і цього разу розпочати від Євангелія, адже для віруючої людини в цьому питанні не має жодної альтернативи.
«Коли є хтось, хто потребує допомоги, — ми покликані діяти там із милосердям, адже усвідомлюємо присутність брата та сестри, які страждають. Серед форм бідності, які сьогодні найчастіше виникають, незаперечним є те, що еміграція та соціальна несправедливість беруть гору з відомих історичних причин. Принаймні, просити про солідарність в ім’я братства — це євангельський наказ бути милосердними, як Отець. Милосердя становить тло для того, щоб розпізнати брата в потребі й не пройти повз нього», — наголосив архієпископ.
А третій контекст — це заклик Шарля де Фуко, святого нашої епохи, який зумів дати плідне свідчення своєї віри в Ісуса, ставши останнім серед найубогіших. На переконання архієпископа Фізікелли, коли християнин намагається знайти спільний знаменник, то не робить цього, залишаючи свою віру обік: «Зрештою, це справжній вимір віри: пошук, який ніколи не перестає звертатися не лише до змісту віри, але й до самої реальності, на яку потрібно давати відповідь. Віра, відірвана від реальності, яка конкретизується в різних культурах та в людях, що їх населяють, є теорією, а не відповіддю на питання про сенс».
фінансово.
Щиро дякуємо!
