Роздуми

Табличка Захарії: чого вчить мовчання

21 Грудня 2020, 13:08 1500

Завдяки своєму мовчанню Захарія знову став чутливим.

На цю деталь варто звернути увагу: оскільки Захарія замовк одразу після зустрічі з ангелом і почав знову говорити аж через дев’ять місяців, після народження Йоана, то зі своєю дружиною Єлизаветою він весь цей час змушений був розмовляти за допомогою таблички.

І таким же чином мусив повідомити їй про наказ ангела назвати їхнього сина Йоаном. Адже це Єлизавета перша повідомила всім, що ім’я новонародженого має бути саме таким. Вона не могла інакше дізнатися від чоловіка про подробиці розмови з ангелом — він мусив це написати.

Святий Лука на початку свого Євангелія порівнює двох людей: Марію та Захарію. Обом являється архангел Гавриїл і звіщає про народження потомка. Обидва описи подібні до такої міри, аж насправді важко зрозуміти, чим запитання Марії «Як же станеться це, коли Я мужа не знаю?» відрізняється  від запитання Захарії «Із чого я це пізнаю? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку».

А різниця така суттєва, що Гавриїл через цю відповідь Захарії сказав йому: «І ось ти замовкнеш, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого».

Захарія, на відміну від Марії, не повірив словам ангела. Йдеться не про сам час проголошення і не про те, чи повірив Захарія заповіді Гавриїла. Мова про щось більше, про щось глибоко вкорінене в історії Захарії та його дружини Єлизавети. Щоби це зрозуміти, повернемося на кількадесят років назад, коли Єлизавета одружилася із Захарією, коли вони почали створювати сім’ю і не просто очікували — прагнули мати дітей. Але минали місяці, потім роки… І — нічого. Єлизавета виявилася безплідною.

Яким же великим, мабуть, було прагнення і Єлизавети, і її чоловіка! Уявімо насамперед їхнє очікування, бажання, а потім — дедалі меншу і врешті не сповнену надію. Їхні молитви, прохання, в яких ще залишалася надія: Бог не залишає своїх вірних. Бог вислуховує молитви. Свого часу.

Коли цей час настав і Бог заповів сповнення прагнень Захарії, той відповів запитанням: «Із чого я це пізнаю? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку».

Тут ми можемо, з одного боку, побачити таку звичну зневіру в те, що для Бога немає нічого неможливого. Але також можна побачити щось більше: давні мрії, бажання, що помирають. Обітницю, яка колись була предметом прагнень, молитов і благань, а через роки стала неактуальним минулим: «Ми вже старі».

Так, Захарія перестав бути чутливим. Пішов із перону, на якому так довго чекав на прибуття запізнілого потягу. Йому стало байдуже — приїде так колись гаряче очікувана людина чи ні. І тому Бог запропонував йому найкращі ліки від цього: мовчання.

Мовчання — це час, який навчає слів. Неможливо висловити все — треба вибрати найважливіші слова. Наскільки кращими були би наші стосунки з іншими, якби у нас не було можливості висловити весь той непотріб, який виходить із наших уст! Мовчання також дозволяє побачити, як багато несуттєвого ми підносимо до рангу найважливішого, а те, що має бути постійним, — стає непостійним.

Усталені традиції, вироблені схеми, глибокі колії… Будь-які зміни — це замах, порушення. Тим часом, чому вибір імені має залежати від того, чи хтось у родині мав таке ім’я?

Завдяки мовчанню Захарія знову став чутливим. Повернувся до пріоритетів і відкинув людську другорядність. Знову почав слухати, почав зважувати слова, почав слухати Бога — доказом чого були останні слова, які він написав на табличці: «Йоан імення йому».

***

Чи можете ви бути чуйними, пильнувати?

Мабуть ви також у своєму житті переймалися, що означають слова «свого часу». Це ті невислухані, на перший погляд, молитви, ті несповнені бажання. Досвід, що Бог вислуховує не так, як це робили батьки, купуючи іграшки майже відразу, як ви на них показали пальцем у магазині.

Бо саме через такий досвід Бог учить пильнувати. Пильнувати — це чекати на час Бога замість людського часу, мого часу. Пильнувати — це бути вільним навіть від людських заповідей, правил і закономірностей.

Адвент — це час пильнування. Немає прекраснішого досвіду в житті людини, як той, коли вона переконується, що її бажання, її найзаповітніша мрія стала фактом. Бог виконає дану вам обітницю. Свого часу. Вірите в це?

 

Переклад CREDO за: Пшемислав Слівінський, Stacja

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity