Роздуми

Думки блаженної Марцеліни Даровської про подружжя та сім’ю

05 Січня 2021, 16:32 3797

Мати Марцеліна Даровська, яка народилася на землях Черкащини, заснувала чернече згромадження з прекрасною харизмою: молитися до Непорочної за відродження сім’ї.

Сьогодні, в день її літургійного спомину, варто згадати, що саме говорила і чого навчала ця богопосвячена душа у чисто білих шатах.

*

Я не знаю нічого шляхетнішого, нічого вищого, нічого святішого за матір-християнку, що об’являє Бога своїм дітям.

*

Мати — це перша Церква для дітей, вона — слуга Церкви, домашня слугиня Об’явлення і Його благодатей для своїх дітей (…). Вона — перший місіонер, перший апостол, перший євангеліст, перший пастир, перший єпископ, перший священник.

*

Материнство це потужна сила.

*

Скажи мені, люба, чи ти знаходиш цілий свій світочок у своїй дитині, чи вмієш роздивитися на личку і в рухах твого маляти значення, вираження якоїсь сенсації, якогось його відчуття? Чи вмієш стати вище за сьогодення і зробити якісь висновки на майбутнє? Дивним є миле, тільки матері знане перше порозуміння з дитям через зір, погляд. Малюк, який ще, здається, нічого не розуміє, любить вдивлятися в очі матері та своїми оченятами з нею розмовляє.

*

Материнство — це найбільш жертовна любов з-поміж усіх людських, а може, найсильніша; а матері, якщо вміють любити мудро і по-Божому, закладають підвалини під досконаліше покоління. Тому треба сіяти добре зерно.

 

Шуляки. Дім Даровської

 

Потрібно сіяти добре зерно: що матів прищепить — те не загине. На жаль, часто матері так виховують, що нічого не прищеплюють! Яка ж тяжка їхня відповідальність!

*

Принципи, рукою матері прищеплені, — немовби безсмертні. Вони можуть захитатися, але повністю не стираються майже ніколи. Згадаються хоч би у годину смерті (…). Матері, не випускайте з рук діточок ваших!

*

Материнство сповнене болю: хто не є матір’ю, зрозуміти це не зможе; але тому, можливо, воно повне заслуг (…).

*

Хоч материнство не може бути вільним від незліченних турбот і страждань, тим не менше воно цінне і є великою благодаттю, джерелом утіх і заслуг (…). Враження, почуття, учинки матері та її праця відображуються на дитині, яку Бог у неї вклав (…) Панування над собою — ось найперший обов’язок майбутньої матері.

*

Материнство — це нова складова подружжя, зовнішній знак Божого благословення. Дитятко є спільною власністю батьків, спільною радістю і турботою, полем праці та надією, спільною заслугою, а отже — благом, що охоплює всю вічність.

 

 

*

Перша хвилина батьківства дуже важлива, це «епоха» у житті мужчини, вона впливає на все його майбутнє, повинна впливати; мудра жінка, жінка-християнка, старанно приготує до неї чоловіка. Ця хвилина немовби створює в ньому нову істоту, робить його іншою людиною; це іскра, що електризує його міццю і духом, яких він не знав, даючи йому сили й мужність, повагу і перевагу, яких він потребує для цієї нової доби життя, що перед ним відкривається.

*

Хто має бути першим для жінки — чоловік чи дитина? Чоловік — перший, дитина — друга (…). Здавалось би, що дитина більше моя, ніж чоловік, — тим часом це навпаки, бо при дитині себе замінити можна, а при чоловікові — нема ким.

*

Немає міцнішого вузла для жінки, як подружній вузол. Бог підніс його до рівня таїнства і він повинен для неї мати всю святість таїнства.

*

Треба любити душу чоловіка. Присягу складають без умов (добрим чи злим чоловік буде), і без умов цієї присяги належить дотриматися. Жінка, якщо любить, то все перетерпить, все витримає і, з Божою благодаттю, завжди переможе.

*

Називають доброю жінкою ту, яка (…) вірно дотримується обітниці. А як же мало дружин, які би думали про спасіння чоловіка, про його душу, про його вічність! Хоча це — найсвятіший для неї обов’язок і головним завданням її життя має бути.

*

Будь чоловікові не цяцькою, іграшкою, але дружиною — тобто подругою і співпрацівницею, його ангелом.

 

*

Якби не було невірних жінок, якби не було легковажних матерів, то залишилась би тільки жменька поганих чоловіків.

*

Подружній шлях може виявитися в конкретиці тяжким, бо сковує на ціле життя дві істоти, відмінні та повністю інакше виховані.

*

У доброму подружжі є особливий обмін впливів. Тому давай те, що добре, і бери тільки те, що найліпше.

*

Яка жінка — такий дім.

*

Жінка це не тільки дружина, мати, господиня в домі, але ще й громадянка своєї країни, їй має служити.

*

Жінку кокетливу оточуватимуть, а чисту — цінуватимуть, і саме вона справжні почуття викличе. Перед салонною лялькою чоловік на хвилину схилиться, а потім із неї жартуватиме. Але перед жінкою морально красивою муж не тільки чоло схилить (…), він усе життя духом при її ногах проведе.

*

Скипетр жінки — у чистоті, яка є наслідком усіх чеснот.

*

Дітей вести треба прикладом і впливом, а не уярмлювати їх матеріальною силою.

*

Дружина має право, ба навіть обов’язок, запобігати про любов свого чоловіка; але якщо помітить, що чоловік цей відвернувся від неї, то що їй робити? (…) Вона має бути істинно доброю, так сяяти чеснотою за всіх обставин, щоби в ньому могла прокинутися глибока повага — тоді він сам її ушанує, бо де пошана, там обов’язково і любов буде. (…) Щоби завоювати серце чоловіка, завоювати його для Бога та обов’язків, треба з цим Богом бути близько: треба Його щоранку просити про допомогу і цілий день ревно благати, і кожний свій крок Йому заздалегідь доручати.

 

 

У Язловці стоїть одна з найпрекрасніших статуй Богородиці Діви. Вона так і називається: Божа Матір Язловецька. Хоча оригінал скульптури вивезли 1946 року до Шиманова, та в самому Язловці стоїть її точна копія.

Божа Матір Язловецька — статуя у стилі неокласицизму, має 170см заввишки і 24см постаменту, виконана з білого каррарського мармуру. Її вирізьбив у Римі польський скульптор Оскар Сосновський на прохання блаженної матері Марії Марцеліни від Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, для каплиці материнського Дому згромадження сестер-непорочниць, у Язловці, де блаженна жила і померла. Освятив цю скульптуру 10 серпня 1883 року святий архієпископ Зигмунт Щенсни Фелінський. 9 липня 1939 року Примас Польщі кардинал Август Хльонд коронував скульптуру Язловецької Богородиці.

У травні 1946 року сестри, змушені покинути Язловець, перевезли цю прекрасну скульптуру до Шиманова, де її вшановують донині.

За матеріалами: siostry niepokalanki (ФБ), niepokalanki.pl

 

 

Прогулянка в Шуляках, де народилася блаженна Марцеліна Даровська, з фотографіями Ryszard Frączek.

 

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity