Перші записані слова Ісуса Христа нам дає Євангеліє від святого Марка. Тоді як інші синоптичні Євангелія розпочинаються з оповіді про Його дитинство, Євангеліє від Марка відразу переходить до справи, розповідаючи про земне служіння Сина Божого.
Цей текст, на думку дослідників, є як найстарішим, так і найкоротшим із євангельських текстів. Після оповіді про Йоана Хрестителя та його заклику до хрещення і покаяння заради прощення гріхів євангеліст розповідає про те, як Ісус охрестився сам, а потім Святий Дух повів Його в пустелю. Як Таїнство Хрещення передує довгому шляху віри у житті християнина, так і ця важлива подія передує служінню Ісуса. Перш ніж розпочати своє служіння серед людей, Син Божий підкоряється містичним прагненням, що готують Його до майбутньої місії.
Заклик до покаяння
Сорок днів Великого Посту в літургійному календарі відображають сорок днів, протягом яких Ісус перебував у пустелі. Після опису Хрещення Ісуса у Євангелії від Марка ми читаємо: І відразу Дух повів Його в пустиню; і Він перебував у пустині сорок день, спокушуваний сатаною, і був із дикими звірями, а ангели йому служили. А коли видано Йоана, Ісус прийшов у Галилею і проповідував там Боже Євангеліє, кажучи: «Сповнився час, і Царство Боже близько; покайтеся і вірте в Євангеліє».
Слова «Покайтеся і вірте в Євангеліє» можна розуміти як заклик: «Відверніться від гріха і зверніться до Бога». Ми добре знаємо ці слова, бо їх використовують як одну з можливих формул, що застосовуються під час обряду посипання попелом на знак покаяння у Попільну Середу.
Сповідь і примирення
Основним засобом відвернення від гріха та звернення до Бога для католиків є Таїнство Примирення. Ми можемо щодня користуватися його цілющою благодаттю, особливим даром Господа нашого, якщо це необхідно. Ми визнаємо свої гріхи перед Богом і отримуємо відпущення разом із сакраментальною благодаттю, необхідною для нашого зцілення.
І в грецькій, і в єврейській мовах слово «гріх» означає «не влучити в ціль». Одна з аналогій, яку згадують у зв’язку з гріхом, описує лучника та його мішень. Постріл «у яблучко» — це любов до Бога та ближнього. Постріли, що влучають ближче до центру, є образом повсякденного гріха, тоді як ті, що взагалі пролітають повз мішень, символізують гріхи тяжкі, смертні.
Хороший іспит совісті — це перший необхідний крок для виявлення гріха у багатьох його формах. Покаяння, сповідь та відпущення гріхів ставлять каяника на шлях любові та прощення. Чудове визначення християнської любові, до якої ми всі покликані, можна знайти у Посланні апостола Павла до коринтян: «Любов — довготерпелива, любов — лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить».
Найбільші заповіді
Любов походить від Бога та існує в трьох особах Пресвятої Трійці і в нескінченній чистоті. Людям, що живуть у часовому просторі і є вінцем Божого творіння, потрібно зростати в цій любові — agape. Любов до Бога та до ближнього — це знак, якого ми прагнемо і який є кінцевою метою християнського життя. Справді, саме любов — підсумок усіх десяти заповідей. Ісус у Євангелії від Матея пояснює, як увесь Закон та слова пророків спираються на дві найбільші заповіді любові: «Довідавшись, що Він замкнув уста садукеям, фарисеї зібралися разом. І от один із них, законоучитель, спитав його, спокушаючи: “Учителю, котра найбільша заповідь у законі?” Він же сказав до нього: “Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю: це найбільша й найперша заповідь. А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого. На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються”».
Молімося про те, щоб ми змогли полишити гріх і повернутися до Бога, входячи у час Великого Посту в дусі покаяння, прощення та віри у Боже милосердя.
Переклад CREDO за: Catholic Stand
фінансово.
Щиро дякуємо!
