Вербна (або Пальмова) неділя знаменує початок Великого (Страсного) Тижня — останнього перед святом Великодня. У римському обряді цього дня є низка особливостей, завдяки яким Меса Вербної Неділі виглядає інакше, ніж звичайна недільна Меса.
Багато з цих традицій сягають корінням у глибину віків. Рання Церква сформувала їх, спираючись на євангельські події.
Ці відмінності мають на меті наше занурення у події Страстей Господніх, щоб допомогти нам краще осягнути глибину Пасхальної Таїни.
Чому Меса починається з процесії?
Окрім того, що процесія імітує в’їзд Ісуса Христа у Єрусалим, ця традиція нагадує нам, що сакральна споруда церкви — це місце, що символізує Небо, оскільки у ній присутній сам Господь у Євхаристії. Часто церкви здіймаються над землею на кілька сходинок, і це теж має свою символіку: наші очі (і серця) підіймаються вгору, до Бога, але разом із цим ми пригадуємо сходження Христа на Голготу. Священник, беручи на себе цю роль, теж містичним чином сходить на Голготу, щоб взяти участь у Хресній Жертві, звершуючи Євхаристійну Жертву.
Чому під час процесії використовують вербу (пальму або інші рослини)?
Дослідники та перекладачі Біблії часто описують гілки, якими люди зустрічали Ісуса, загальними словами: «Народ же, якого було багато, простеляв свою одіж по дорозі, а інші зрізували з дерев гілки і розкладали по дорозі» (Мт 21,8). Тому, коли поруч немає верби або пальми, цілком доцільно знайти будь-яке інше гілля для того, щоб ушанувати спомин Вербної неділі.
Гілля — це символ необхідності віддати своє серце Ісусові, дозволити Йому отримати доступ у глибини нашого буття. Ось чому, навіть якщо у вас немає під рукою жодних гілок, ви повинні брати участь у духовному переживанні Вербної неділі.
Чому священники надягають червоні шати?
Червоний — це колір крові, що символізує любов, вогонь, страсті й жертву. Священники носять червоне у Вербну неділю, у Страсну п’ятницю та у інші дні, пов’язані зі Страстями Господніми, у свято Зіслання Святого Духа та у дні споминів мучеників, що віддали життя за Христову віру.
Чому зображення розп’ятого Христа закривають тканиною?
Може здатися дивним, що в цю священну пору Великого Посту католики ховають розп’яття під завісами. Хіба не варто нам дивитися на болісну сцену на Голгофі, поки ми слухаємо євангельське читання про Страсті Господні у Вербну неділю?
Католицька Церква рекомендує цю практику для підсилення наших почуттів та формування туги за Великодньою неділею. Ця традиція повинна виконуватися у церквах та каплицях, однак вона також може бути дуже плідною для нашої «домашньої церкви».
Чому Євангеліє читають так довго?
Євангельські читання, які католики чують щонеділі, здаються дуже короткими порівняно з розповіддю про Страсті, яку читають (або співають) щороку у Вербну неділю. Це створює певні труднощі для тих, хто має проблеми зі збереженням уваги протягом цілого проголошення Євангелія.
Однак чи знали ви, що в ранній Церкві такою могла бути кожна неділя?
Багато з перших християн були євреями, і тому, хоч як дивно, вони моделювали літургійні відправи за зразком синагогальних богослужінь. До них входило безперервне читання Святого Письма, що тривало від тижня до тижня та поділялося на два окремі читання: з книг Закону та з пророчих книг.
Чому в читанні Страстей бере участь група людей?
Страсний тиждень — це найсвятіший час у літургійному календарі Церкви, повністю зосереджений на Страстях Ісуса, Його смерті та Воскресінні. Тема, що повторюється протягом цього тижня, — це заклик супроводжувати Ісуса в цей найболючіший час Його життя на землі.
Вербна неділя відкриває Великий Тиждень урочистим читанням Страстей, і зазвичай кожен учасник цього читання має свою роль. Є навіть практика, в якій зібрані у церкві парафіяни виконують роль натовпу, який каже: «Розіпни Його! Розіпни Його!», що сприяє кращому усвідомленню власної ролі у Страстях Ісуса та Його смерті за наші гріхи ще до того, як ми народилися.
Що мені робити з освяченим гіллям?
Виходячи з церкви у Вербну неділю, ви зазвичай повертаєтеся додому з кількома освяченими гілками. Можливо, ви запитуєте себе: «І що мені з ними робити?»
Хай би що ви робили — не викидайте їх!
Згідно з Кодексом канонічного права, освячені предмети не можна викидати у смітник, до них потрібно ставитися з належною повагою. Під час Меси ці гілки після благословення священника перетворюються на сакраменталії, що мають на меті духовно наблизити нас до семи Таїнств. Викидання їх у смітник паплюжить їхнє священне призначення, принижуючи до звичайного предмета, який нам більше не потрібен.
фінансово.
Щиро дякуємо!
