Потребу спільної дати відзначення Великодня різними християнськими Церквами порушують систематично вже років сто, вона стала однією з тем екуменічного діалогу.
По стороні можливості спільного Великодня висловився, зокрема, Другий Ватиканський Собор. Нині, як доводить о.проф. Славомир Павловський у цьому аналізі, найбільшою перешкодою виглядає брак порозуміння у цій справі між різними Православними Церквами.
Західні Церкви і церковні спільноти відзначають Великдень після першої весняної повні Місяця. Церкви Сходу додають до цього ще одну умову: це має бути після святкування юдейської Пасхи. Звідси маємо відмінність у датах, оскільки юдейський календар це місячно-сонячним, він визнає початком весни не астрономічне урівнення дня й ночі, а новомісяччя, яким розпочинається місяць нісан. Початок місяця нісан, відповідно до нашого календаря, — рухомий, і в окремі роки припадає на різні дні нашого календаря, між серединою березня і серединою квітня. Юдейська Пасха (14 нісана) припадає досить пізно зокрема тоді, коли (кожні два або три роки) випадає юдейський перехідний рік, із додатковим тринадцятим місяцем (адар бет). Тоді юдейська Пасха зазвичай припадає на другу половину квітня. А що більше, справу ускладнюють два різні календарі християнських Церков: юліанський і григоріанський (теоретично, новоюліанський). Навіть у лоні православ’я практика, пов’язана з літургійним календарем, — не єдина. Однак трапляється раз на кілька років, що дати Великодня, святкованого Сходом і Заходом, збігаються: так було, наприклад, 2014 і 2017 року, а наступного разу буде 2025-го.
Питання спільної дати Великодня розглядалося вже 1908 року у зв’язку з літургійною реформою, яку проводив св.Пій Х. У цій справі також і Другий Ватиканський Собор видав спеціальну заяву, що долучена як додаток до ухваленої 4 грудня 1963р. Конституції про святу літургію: «Святий Собор не противиться тому, щоб урочистість Воскресіння була визначена на конкретну неділю григоріанського календаря, якщо на це погодяться всі зацікавлені, зокрема ж брати, відлучені від спільності з Апостольським Престолом».
Читайте також:
Спільна дата Великодня для всіх християн? Можливо, вже 2025 року!
Справа спільної дати Великодня була також предметом обговорення Всесвітньої ради Церков, яка провела у 1966-1967 роках анкету на цю тему серед своїх членів. Маючи в розпорядженні результати цієї анкети, доктринальна агенда цієї Ради, так звана Комісія «Віра і порядок», провела з цією метою спеціальну консультацію 1970р. Учасники цього зібрання запропонували як дату Великодня неділю після другої суботи квітня, що на практиці дає неділю між 9 і 15 квітня.
Спільне святкування Великодня було також однією з тем Всеправославних дособорних конференцій (1977 і 1982). Остання ухвалила остаточний документ у цій справі, що мав бути представлений на обговорення Всеправославного собору. Конференція висловила таку думку, що в цілісному підході до теми, окрім точності астрономічних розрахунків, важлива також душпастирська перспектива. Вона ствердила, що в нинішній ситуації вірні православної Церкви не підготовлені до зміни у визначенні дати Великодня. Будь-яку ревізію цієї дати, на думку Конференції, «належить відкласти на більш відповідний час, згідний з волею Божою», щоби справа календаря не провадила до поділів усередині православ’я.
Спеціальна консультативна зустріч була скликана 1977 року в сирійському Алеппо; її організували Всесвітня рада Церков і Рада Церков Близького Сходу. Схоже, що більші шанси на прийняття православними Церквами має не визначення конкретної неділі (наприклад, між 9 і 15 квітня), а визначення дати через розрахунки весняного рівнодення і першої після нього місячної повні для Єрусалимського меридіану. Для Західних Церков це рішення не внесе жодних змін у календарі. Натомість східні Церкви в цьому питанні надалі обережні, щоб не викликати внутрішніх розколів.
Тема спільної дати Великодня оживає що кілька років. Недавно архієпископ Йов Ґеча, представник Константинопольського Патріархату при ВРЦ, висловився прихильно щодо реформи православного календаря в контексті вже близького ювілею 1700-річчя першого Вселенського Собору, який відбувся в Нікеї 325 року н.е. Цей Собор не тільки проголосив вселенське Визнання віри, але й визначив правила святкування Великодня для всього християнства. Архієпископ Йов висловив думку, що це була би «добра нагода пояснити християнами потребу реформи календаря та спільної дати Великодня, щоб залишитися насправді вірними рішенням Першого Вселенського Собору». Додатковою заохотою є факт, що 2025 року дати святкування Господнього Воскресіння Сходом і Заходом так і так збігаються.
Ініціатива ця з усіх поглядів висока, однак необхідно рахуватися з браком однодумності православ’я у цій справі. Через внутрішньоправославні напруження між Константинопольським і Московським патріархами (зокрема стосовно автокефалії Православної Церкви України) питання зміни дати, реформи календаря може стати черговим пунктом незгоди. Тому висунуте Другим Ватиканським Собором застереження («якщо з цим погодяться всі зацікавлені») залишається надалі актуальним.
фінансово.
Щиро дякуємо!
