Під час традиційного Великоднього послання Папа Франциск згадав також про Україну, просячи Господа за звільнення полонених та припинення гонки озброєнь.
Vatican News подає повний текст папського послання.
Опівдні у неділю Великодня Папа Франциск, промовляючи з базиліки св.Петра, звернувся до міста Рима та всього світу з таким великоднім посланням:
Дорогі браття й сестри, благодатної Пасхи! Благодатної, святої та спокійної Пасхи!
Сьогодні в кожній частині світу відлунює звіщення Церкви: «Ісус, розіп’ятий, воскрес, як і сказав. Алілуя».
Пасхальне звіщення не показує якийсь міраж, не виявляє якусь магічну формулу, не вказує на дорогу втечі перед лицем важкої ситуації, яку переживаємо. Пандемія досі в розпалі, соціальна та економічна криза дуже важка, особливо для найбідніших; незважаючи на те, що це обурливо, не припиняються збройні конфлікти та зростають збройні арсенали. Це – скандал сьогодення.
Перед лицем, чи краще сказати, посеред цієї складної дійсності, Пасхальне звіщення у кількох словах вміщає подію, що дарує надію, яка не розчаровує: «Ісус, розіп’ятий, воскрес». Воно говорить не про ангелів чи привидів, але про людину, про чоловіка з тіла і кості, що має обличчя та ім’я: Ісус. Євангеліэ засвідчує, що цей Ісус, розп’ятий за Понтія Пилата, бо сказав, що є Христом, Божим Сином, третього дня воскрес згідно з Писаннями та з тим, що Він сам заповідав своїм учням.
Це Розіп’ятий, а не хтось інший, воскрес. Бог Отець воскресив свого Сина Ісуса, бо Він до кінця сповнив Його волю спасіння: взяв на себе нашу слабкість, наші рани, нашу ж смерть; витерпів наші болі, ніс тягар наших гріхів. Тому Бог Отець вивищив Його, і тепер Ісус живе назавжди, Він – Господь.
Свідки подають одну важливу деталь: Воскреслий Ісус має сліди ран на руках, ногах і боці. Ці рани є вічною печаттю Його любові до нас. Кожен, хто переносить важке випробування тілом чи духом, може знайти притулок у цих ранах, отримати через них благодать надії, яка не розчаровує.
Воскреслий Христос – надія для тих, які й досі страждають через пандемію, для хворих і для тих, що втратили дорогих їм людей. Нехай же Господь дасть їм утішення та підтримає труди лікарів, медсестер і медбратів. Усі, особливо, найуразливіші, потребують допомоги та мають право на доступ до необхідного лікування. Це ще очевидніше протягом цього часу, коли всі ми покликані боротися з пандемією, а щеплення становлять суттєвий елемент цієї боротьби. Тому в дусі «інтернаціоналізму вакцин» закликаю всю міжнародну спільноту до спільних зусиль, щоби здолати запізнення в їх постачанні та сприяти взаємоподілові, особливо з найбіднішими країнами.
Воскреслий Розп’ятий є розрадою для тих, хто втратили працю чи переживає серйозні економічні труднощі та позбавлений належного соціального захисту. Нехай же Господь натхне діяльність влади, щоб усім, особливо найбільш потребуючим сім’ям, було надано необхідну допомогу та належне утримання. Пандемія, на жаль, драматично помножила кількість бідних та відчай тисяч людей.
«Потрібно, щоб бідні всіх форм бідності знову почали надіятися», — казав святий Йоан Павло ІІ під час своєї подорожі на Гаїті. Тож саме до дорогого гаїтянського народу в цей день лине моя думка і моє заохочення, щоби труднощі не пригнітили його, але щоб він дивився в майбуття з довірою та надією. І я би сказав, що моя думка особливо лине до вас, дорогі браття й сестри гаїтяни, я близький з вами і бажаю, аби проблеми остаточно вирішилися. Молюся за це, дорогі браття й сестри гаїтяни.
Воскреслий Ісус — надія також і для численної молоді, що була змушена провести тривалі періоди без навчання у школах чи університетах і без проведення часу з друзями. Всі ми потребуємо реальних людських стосунків, а не лише віртуальних, особливо у віці, коли формується характер та особистість. Ми чули про це минулої п’ятниці, під час Хресної Дороги, приготованої дітьми. Я близький із молоддю всього світу, а в цей момент — особливо з молоддю М’янми, що докладає зусиль на користь демократії, дбаючи у мирний спосіб про те, щоб був почутий їхній голос, усвідомлюючи, що ненависть можна розсіяти тільки любов’ю.
Нехай же світло Воскреслого стане джерелом відродження для мігрантів, які втікають від війни та злиднів. У їхніх обличчях розпізнаємо спотворене та стражденне обличчя Господа, який сходить на Голготу. Нехай же їм не забракне конкретних знаків солідарності та людського братерства, що є завдатком перемоги життя над смертю, перемоги, яку святкуємо цього дня. Дякую країнам, які великодушно приймають стражденних, що шукають притулку, особливо Ліванові та Йорданії, де приймають численних біженців, що втекли від сирійського конфлікту.
Нехай же ліванський народ, що переживає період труднощів і непевності, досвідчить утішення Воскреслого Господа та отримає підтримку міжнародної спільноти у своєму покликанні бути землею зустрічі, співжиття та плюралізму.
Нехай же Христос, наш мир, змусить нарешті змовкнути гуркіт зброї в дорогій і скривавленій Сирії, де мільйони людей живуть тепер у нелюдських умовах, як також у Ємені, події в якому огорнуті вражаючою та обурливою мовчанкою, та в Лівії, де нарешті проглядається вихід із десятиріччя протистоянь та кривавих сутичок. Нехай же всі залучені сторони насправді докладають зусиль для припинення конфліктів, щоб дати змогу виснаженим війною народами жити в мирі та розпочати відбудову своїх країн.
Воскресіння, природно, переносить нас до Єрусалиму. Для нього випрошуємо в Господа миру і безпеки (пор Пс 122), щоби він відповів на покликання бути місцем зустрічі, де всі могли би почуватися братами, де ізраїльтяни та палестинці віднайшли б силу діалогу для досягнення стабільної розв’язки, результатом якої будуть дві держави, що живуть поруч у мирі та добробуті.
У цей святковий день моя думка повертається також і до Іраку, який я з радістю відвідав минулого місяця, й молюся, щоб він і далі прямував дорогою примирення, на яку він ступив, щоби здійснилася мрія Бога про гостинне та відкрите людство для всіх Його дітей.
Нехай же сила Воскреслого підтримає африканські народи, які бачать своє майбутнє нараженим на ризик через внутрішнє насильство та міжнародний тероризм, особливо в регіоні Сахелю та в Нігерії, як також у регіоні Тіґрай і в Кабо-Дельґадо. Нехай же не припиняються зусилля в пошуках мирного вирішення конфліктів у пошані до прав людини та сакральності життя, за допомогою братерського та конструктивного діалогу в дусі примирення та дієвої солідарності.
Надто багато війн і надто багато насильства ще й далі є у світі! Нехай же Господь, який є нашим миром, допоможе нам здолати ментальність війни. Нехай же дасть полоненим під час конфліктів, особливо у східній Україні та в Нагорному Карабасі, неушкодженими та здоровими повернутися до своїх сімей, і надихне правителів в усьому світі спинити гонку нових озброєнь. На сьогодні, 4 квітня, припадає Всесвітній день заборони протипіхотних мін — підступних і жахливих боєприпасів, які щооку вбивають або калічать багатьох невинних людей і не дозволяють людству «разом ступати стежками життя, не боячись підступу знищення та смерті» (Йоан Павло ІІ, Angelus, 28 лютого 1999). Наскільки кращим був би світ без цих знарядь смерті!
Дорогі браття й сестри, також і цього року в різних місцях чимало християн святкували Великдень із великими обмеженнями та іноді навіть без можливості взяти участь у літургійних богослужіннях. Молімося, щоб ці обмеження, як також будь-які обмеження свободи культу та релігії в світі, були усунені, щоби кожному було дано змогу вільно молитися і прославляти Бога.
Серед багатьох труднощів, які переживаємо, ніколи на забуваймо, що ми зцілені Христовими ранами (пор 1Пт 2,24). У світлі Воскреслого наші страждання преображенні. Там, де була смерть, тепер є життя, де була жалоба — тепер є розрада. Пригорнувши хрест, Ісус надав сенсу нашим стражданням, тож тепер молімося, щоб благотворні наслідки цього зцілення поширилися на ввесь світ. Благодатної, святої та спокійної Пасхи!
фінансово.
Щиро дякуємо!
