Україна

У Кам’янському вшанували репресованих священників

Czytać po polsku

11 Квітня 2021, 17:42 1370 Марія Борисенко

У суботу, 10 квітня 2021р., в місті Кам’янському відбулось урочисте відкриття й освячення меморіальної дошки священникам римо-католицького храму св.Миколая, які постраждали від тоталітарного режиму. Пам’ятку освятив єпископ-ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії Павло Гончарук.

 

 

В урочистій Святій Месі та церемонії відкриття також взяли участь єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Ян Собіло, перший настоятель храму святого Миколая в Кам’янському від часу відновлення структур Римо-Католицької Церкви в Україні отець Мартін Янкевич, кустош Кустодії України Ордену Братів Менших Капуцинів брат Блажей Суска, брати-капуцини з Кам’янського та Дніпра, отці-салетини з Кривого Рогу, представники греко-католицького духовенства та численні вірні.

 

 

У проповіді під час Святої Меси єпископ Павло заохотив присутніх дати відповідь на запитання: «Для чого ти тут?»

«Це питання ставлять тобі ці священники, чию відвагу і перемогу в Ісусі Христі ми сьогодні святкуємо, і дякуємо Богу, що Він у них переміг. Вони були відважні й сильні не своєю силою. Вони боялися, тремтіли, плакали, їм боліло, в них був вибір — могли б відмовитися і піти, могли би втекти, могли зректися, могли сказати: “Все, досить!” — і ще би трохи пожили. Вони по-людськи, так насправді, були слабкими. Їхнє свідчення, їхній приклад нам дає відповідь на запитання “Для чого ти тут?”»

 

 

«Наше святкування, наша прослава Господа за Його перемогу в житті цих священників для нас не матиме  жодного сенсу, — підкреслив проповідник, — якщо в наших серцях ці свідки не породять іще більше прагнення Бога, іще більший осуд гріха, тобто назвати зло злом, а гріх – гріхом».

 

 

Після освячення меморіальної дошки, звертаючись до присутніх, брат Блажей Суска OFMCap наголосив: «Життя цих священників були занурені в крові Ісуса Христа. Ця дошка їм не потрібна, вони вже у славі Отця; але вона дуже і дуже потрібна нам, щоб ми згадували їхнє життя, їхню вірність та їхню кров, щоб ми знали, звідки коріння нашої віри».

 

 

Отець Мартін Янкевич, перший настоятель храму святого Миколая від часу відновлення структур РКЦ, нагадуючи вірним про обов’язок, який вони отримали під час хрещення, висловив сподівання, «що на цій землі і в цьому храмі, на цих вулицях буде прославлений Господь, воскреслий Христос, вашими словами і вашим життям».

 

 

Присутні на святкуванні гості також мали змогу переглянути виставу, сюжет якої передає історію переслідування священників храму святого Миколая в Кам’янському. Сценарій підготували парафіяни на підставі архівних документів, протоколів допитів священників та свідчень очевидців.

 

 

На завершення настоятель парафії святого Миколая брат Адам Врубель OFMCap передав єпископу Павлу Гончаруку течку з архівними документами стосовно справи отця Якова Розенбаха, які вдалося знайти парафіянам, висловлюючи надію, що вони сприятимуть у справі беатифікації цього священника.

 

 

Постраждалі та розстріляні за віру

Католицькі священники в Кам’янському почали зазнавати значних утисків після Жовтневої революції.

 

 

18 червня 1919 року настоятель парафії о.Ігнатія Міцкевича заарештувала місцева ЧК за звинуваченням у протидії більшовизму. Його привезли до Катеринослава та засудили до смертної кари. Баржу на Дніпрі, на яку відправили священника, планувалося підірвати й затопити під час руху, але почався обстріл Катеринослава козаками генерала Денікіна, варта при баржі розбіглася, а о.Ігнатію Міцкевичу вдалося втекти і сховатися в місті.

 

Отець Константин Томашевський з дітьми католицького притулку в Кам’янському

 

19 травня 1921 року о.Константин Томашевський був заарештований за звинуваченням у дискредитації радянської влади і компартії. Адміністратор і єдиний на той час священник Кам’янської парафії відмовився повінчати в храмі місцевого жителя більшовика Л.Блощака, пояснюючи це тим, що, відповідно до норм Римо-Католицької Церкви, він не має права уділяти Таїнства некатоликам. Вже на допиті в ЧК о.Константин Томашевський доповнив свою позицію: «Оскільки гр.Блощак комуніст, а комунізм — партія, яка заперечує релігію, то якщо він бажає, щоб я здійснив над ним релігійні обряди, він повинен публічно зректися комунізму». Дізнавшись про арешт настоятеля, вірні написали колективного листа голові виконкому А.Лихоманову і направили до нього делегацію. Прохання подіяло і було ухвалено резолюцію щодо звільнення заарештованого. Проте, як виявилося, — лише на деякий час. У 1925 році о.Константин Томашевський був попереджений про підготовку свого другого арешту і був змушений покинути місто.

 

 

На зміну попередньому настоятелю з Ямбурзької парафії Катеринославського деканату прибув о.Яків Розенбах, який в умовах комуністичного терору продовжував відправляти Святу Месу та уділяти Святі Таїнства. У лютому 1930р. священник був відправлений на 5 років до Соловецького табору особливого призначення. Під час слідства Яків Розенбах сказав: «Що стосується католицизму, то я не змінюю своїх переконань. Я залишаюся таким же віруючим, як і перед арештом і ув’язненням у таборі. Я не відчуваю ненависті до радянської влади. Але ніколи не буду підтримувати безбожництво і не буду виступати проти власного сумління».

 

Отець Яків із групою дітей після Першого Причастя, останнього до закриття храму

 

Через три роки після звільнення з Соловецького табору о.Якова знову заарештували як агента польської та німецької розвідок та учасника шпигунської організації. Його засудили до найвищої міри покарання, а 10 квітня 1938 року розстріляли в місті Орлі (Росія).

 

 

Отець Андрій Шенбергер, який із 1908 по 1914 рік служив у Кам’янському костелі, був заарештований 10 травня 1930 року за груповою справою німецького католицького духовенства. У витязі з доносу секретного інформатора Соловецького табору зазначено: «Ув’язнений Шенбергер висловлюється, що міць Радянського Союзу підтримується виключно терором. П’ятирічка і колективізація повинні викликати народне повстання. Влада боїться інтервенції та відчуває щось недобре, тільки тому так гарячково веде боротьбу з нами і взагалі із релігією». 9 жовтня 1937 року отець Андрій Шенбергер був засуджений до розстрілу.

 

 

Для підготовки історичної довідки використано:
Брошура «Історія костелу святого Миколая»
Александр Слоневский «Жизнь. Смерть. Воскресение», Дніпропетровськ, «Поліграфіст», 2002

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит січень-травень 2021
Зібрано Залишилося зібрати
14801грн
123612грн
Потрібно зібрати
138413грн
Залишилося
12днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: