Погляд

Серіальний потоп. Ефективний інструмент виховання — не в тих руках

22 Квітня 2021, 08:33 3438

Негативні герої серіальної продукції — це зазвичай християни, Католицька Церква і традиційна сім’я.

Телебачення живуть серіалами з ранку до смерканку, причому що приватні, що державні. Живуть ними також і глядачі. Однак перегляди телеканалів падають, бо значна частина глядачів «перебралася» в інтернет. Одна з переваг — можливість дивитися те, що хочеться, коли хочеться, незалежно від жорсткої телевізійної сітки. Й саме серіали приносять найбільші прибутки стрімінговим порталам.

 

Все і зразу

Серіали — це, поза сумнівами, найбільший феномен масової культури в останньому десятилітті. Ствердження, що їх дивляться всі, вже стало трюїзмом, а часи, коли з нетерпінням чекалося на наступну серію, відійшли у непам’ять. Сьогодні завдяки стрімінговим порталам, онлайн-кінотеатрам, торентам ми можемо переглянути серіал, який нас цікавить, чи програму, чи фільм, інколи навіть не чекаючи на телевізійну прем’єру. Можна дивитися кілька серій поспіль, а хоч і весь серіал одразу… Хоча психологи переконують, що такий перегляд негативно впливає на психіку й може ввести в депресію, та це популярний спосіб перегляду. За повідомленнями Netflix, саме так (завдяки тому, що називається binge-watching) дивляться фільми 61% користувачів цього порталу.

Звідкіля береться популярність серіалів? Завдяки жанровій і тематичній різноманітності кожний глядач знайде для себе щось добре. Маємо до вибору «мильні опери», детективи, фантастику, документалки, докудрами і псевдодокументальне кіно, комедії, історичне кіно тощо. Кожний напрямок має свої підвиди. А з погляду розмаху, що особливо помітно в серіалах історичної тематики, серіали цілком можуть конкурувати з кіновиробництвом.

Уже багатенько написано про вплив телепрограм на глядача, який часто безкритично вірить у сприйняте з екрану, не усвідомлюючи, що піддався маніпуляції. Особливе місце тут посідають серіали. Вони не тільки забезпечують нам відпочинок і сильні враження. Міць їхнього впливу така велика, що вони стають прекрасним знаряддям для просування поглядів і типів поведінки. Складно переоцінити їхній вплив на глядачів, насамперед на тих найбільш піддатливих, тобто дітей та молодь. Глядач призвичаюється до серіальних героїв і сюжетних ходів, а їхній світ не раз стає частиною його щоденності.

 

Диверсифікація сил

Трапляється, що цей вплив може мати позитивний характер. Ось тільки це радше мелодія далекої минувшини, коли безумство політкоректності ще не охопило мистецьку еліту, яка вирішує, що має дивитися глядач. «Шоу Білла Кросбі», яке било у 1980-1990-х роках рекорди популярності і чий безславний творець виявився сексуальним злочинцем, — ламало расові стереотипи, показуючи чорношкіру люблячу сім’ю, просуваючи сімейні цінності, а водночас показувало шлях, яким можуть піти чорношкірі глядачі, щоби полегшити свою долю. Також були серіали, що відіграли важливу роль в освіті дорослих, прикладом чого може бути найпопулярніша донині американська теленовела «Просто Марія», яка навіть має кілька версій у латиноамериканських країнах (аргентинська вийшла 1967 року, мексиканська знімалася в 2015-2016 роках, загалом шість варіацій). Героїня цієї телеоповіді, наївна сільська дівчина, після приїзду до міста бореться за поліпшення своєї долі, навчаючись читати і шити на машинці. За прикладом вигаданої героїні (в Перу її грала Сабі Кармаліч) тисячі перуанок пішли навчатися читати й позаписувалися на курси шиття. Сьогодні ми також знайдемо в серіалах і теленовелах освітні теми, що мають майже підручниковий характер — у питаннях економічних, соціальних, стосовно здоров’я. Особливо модною кільканадцять років тому була тема СНІДу, а також загроз, які несе з собою вживання наркотиків.

Натомість останніми роками найважливішою темою серіального виробництва стала різноманітна диверсифікація, в усіх царинах, а насамперед у справах сексу. Толерантність колись означала терпеливе ставлення до поглядів та вірувань, із якими ми не погоджуємося. Хоч нам вони не подобаються, ми маємо це терпіти. Нині слово «толерантність» змінило своє значення. Воно означає безумовне прийняття. Якщо ти маєш відмінну думку і виражаєш її публічно — викличеш хвилю хейту і прізвиськ, тобто просто нетолерантності. Просування «прогресивних» тем очевидне у програмах телеканалів, але по-справжньому масштаб цього явища можна оцінити саме у серіалах.

 

Гріх як чеснота

Не буде перебільшенням сказати, що особливо змінилися передусім моральні питання, в широкому їх розумінні. Те, що колись було чеснотою, стало гріхом — і навпаки. Сьогодні тяжко знайти серіал, який показує традиційну сім’ю. Сім’я в серіалах це найчастіше задубіла патріархальна структура, з-під впливу якої потрібно якомога швидше звільнитися. Вочевидь ідеться про гетеросексуальну сім’ю, бо ті, що інакші, в повному порядку.

Американські серіали вже на початку 1970-х розпочали привчати глядача до гомосексуальної тематики. Спочатку досить несміливо, але тепер уже без прикриття пропонують збочені сексуальні сцени не тільки в продукції, скерованій до цієї меншості. Часто поява гомосексуального героя ніяк не пов’язана з ходом сюжету. Якщо в серіалі якийсь персонаж не сприймає формалізованих гомосексуальних зв’язків чи всиновлення ними дітей, то він опиняється біля ганебного стовпа і напевно виявиться негідником. Не бракує також анімації, в якій є така тематика. І хоч найбільші стрімінгові сервіси запровадили у себе чітко позначені розділи з фільмами і серіалами LGBTQIA+, то на практиці в кожному, якої завгодно тематики, має бути представник цієї групи. Найчастіше — як позитивний герой, або жертва жорстокості гомофобів. Немає сумнівів, що саме серіали, в яких тема гея чи лесбійки проведена як рівноправна з багатьма іншими, а при цьому вони не скеровані безпосередньо до глядача гомосексуальної орієнтації, мають найбільшу частку в прийнятті гомосексуалізму як природної та повсюди схваленої орієнтації.

Однак найбільш негативними, певно, героями серіальної продукції є християни і Католицька Церква, завжди представлені в кривому дзеркалі. Ці — інколи привабливо зняті, а водночас заідеологізовані — фільми й серіали створюють в умах глядачів міфи, що мають мало спільного з фактами. Проте фактом є, що християнські творці, за дуже нечисленними винятками, не вміють зняти привабливого серіалу, який би привернув увагу масового глядача.

Переклад CREDO за матеріалами: Едвард Кабєш, Wiara

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity