У статті голови Папської ради сприяння єдності між християнами, опублікованій у ватиканському часописі «L’Osservatore Romano», йдеться про важливість досягнення спільної дати святкування Великодня у християнському Сході та Заході.
«Коли говоримо про Великдень у східному християнстві, закономірно постає питання про часову різницю між святкуванням Великодня на Сході й на Заході», — зазначає кардинал Курт Кох, голова Папської ради сприяння єдності між християнами. Про його публікацію у ватиканському щоденному виданні розповідає Vatican News.
Ця різниця пов’язана з тим, що християнські Церкви на Заході, починаючи з XVI століття, обчислюють дату Великодня за календарем, який запровадив папа Григорій XIII, і як наслідок, Великдень завжди відзначається в першу неділю після першого весняного повного місяця. На відміну від них, Церкви на Сході дотримуються старого, юліанського календаря, який використовувався у Церкві до григоріанської реформи з виправлення відставань у часі. Саме ним користувалися під час Нікейського собору 325 року. Імператор Константин скликав цей Собор, щоб дати відповідь на тогочасну проблему поділів серед християн, зміцнивши єдність імперії на засадах християнської віри. У той час дата Великодня також була суперечливою. Християни, особливо в Малій Азії, завжди святкували Великдень у день єврейської Пасхи: 14 числа місяця нісана, що є першим місяцем року в єврейському релігійному календарі, незалежно від дня тижня. Цих християн називали «квартодецимани» (лат. “quartadecimani” від лат. “quattuordecim” — чотирнадцять). Натомість християни в Сирії та Месопотамії, відомі під назвою «протопаскісти», відзначали Великдень у наступну неділю після єврейської Пасхи.
Голова Папської ради сприяння єдності між християнами зазначає: під час Нікейського Вселенського Собору було встановлено, що всі християни повинні святкувати Великдень у неділю після першого повного місяця навесні та після єврейської Пасхи.
«У 2025 році християнство святкуватиме 1700-річчя Нікейського Собору, і того року Церкви Сходу й Заходу зможуть знову святкувати Великдень того самого дня, 20 квітня», — підкреслює кардинал Курт Кох. Цей великий ювілей є плідною нагодою для того, щоб «надалі докладати зусилля до досягнення спільної дати християнського Великодня в майбутньому». Про це не раз висловлювалися Папа Франциск і Глава Коптської Православної Церкви патріарх Тавадрос ІІ, а грецький православний архієпископ Йов Ґеча, співголова Змішаної міжнародної комісії з теологічного діалогу між Католицькою Церквою та Православ’ям, нещодавно опублікував конкретну пропозицію.
Ця тема, як зауважив кардинал Кох, розглядалася також у нещодавно опублікованому в газеті «L’Osservatore Romano» інтерв’ю з греко-православним Єрусалимським патріархом Теофілом ІІІ. Цей ієрарх висловив переконання, що Великдень є найдавнішим і найважливішим святом у християнстві, і що спільна дата Великодня може ще більше підкреслити цю важливість. Кардинал Кох дякує патріархові Теофілу ІІІ, який «висловив це нагальне прагнення, посилаючись насамперед на екуменічний шлях, спрямований на відновлення єдності у вірі та любові в християнській Церкві на Сході та на Заході».
Фото: Екуменічне богослужіння в соборі св.Павла (Рим) з нагоди завершення Тижня молитов за єдність християн, 25.01.21 (Vatican Media)
фінансово.
Щиро дякуємо!
