Навіщо Ватикану офіційний статус спостерігача при ВООЗ?

Постійний спостерігач Святого Престолу при структурах ООН у Женеві розповів про роль Католицької Церкви у сфері охорони здоров’я та пояснив, чому виникла необхідність формалізувати участь Святого Престолу в роботі ВООЗ як спостерігача.

У понеділок, 31 травня 2021р., Всесвітня асамблея охорони здоров’я ухвалила резолюцію, що формалізує участь Святого Престолу в роботі ВООЗ як спостерігача, що не є членом. Цю подію в інтерв’ю для Vatican News прокоментував Постійний спостерігач Святого Престолу при структурах ООН у Женеві архієпископ Іван Юркович. Також він розповів про внесок Святого Престолу в боротьбу проти Covid-19.

Здоров’я та добробут людей — одна з місій Католицької Церкви у світі

Архієпископ Юркович зазначив, що цю резолюцію потрібно розглядати в перспективі зусиль та рішень Святого Престолу, здійснених у минулому, а також зобов’язань, передбачених на майбутнє. «На мою думку, — сказав він, — завжди було очевидним, що присутність Католицької Церкви у світі помітна завдяки двом видам діяльності: перша — це система освіти, що охоплює 300 тисяч шкіл і тисячі католицьких університетів; а друга — це заклади охорони здоров’я, а також ті, що описуються англійським поняттям “welfare”, що означає загальний добробут людини. Cюди входять приблизно 110 тисяч установ».

Процес ухвалення резолюції

На визнання вагомого внеску Церкви, за словами архієпископа, вплинули також два моменти: пандемія Covid-19 та зусилля Папи Франциска, спрямовані на зміцнення багатосторонності.

Розповідаючи про процес прийняття резолюції про участь Святого Престолу в роботі ВООЗ як спостерігача, ватиканський дипломат вказав на великодушність італійського уряду. Саме італійський уряд представив цю резолюцію, яку підтримала 71 країна-учасниця ВООЗ (серед них і Україна), що становить 30% від загальної кількості.

Архієпископ Юркович поділився цікавим спостереженням: серед країн, що підтримали цю резолюцію, 19 належать до Європейського Союзу, але є також багато арабських країн. Це, на його думку, є досить нетиповим явищем і свідченням «відкритості Папи Франциска до нових способів спілкування у світі через принцип братерства».

Дипломат додав, що вже в перші десятиліття ХХІ століття суспільство та світ змінилися, і «потрібно адаптувати участь Святого Престолу в цьому новому світі».

Чиї інтереси обстоює Святий Престол?

Ділячись думками про особливість співпраці Святого Престолу з міжнародними організаціями, архієпископ Іван Юркович підкреслив: Святий Престол бере участь у системі ООН як спостерігач насамперед тому, що «Святий Престол — це не держава, а суверенна одиниця, міжнародно визнана, що має особливу природу, особливу місію, а також особливий спосіб діяння». Держави, пояснив він, беруть участь у міжнародних організаціях як для сприяння піклуванню про всіх, так і для захисту власних інтересів. Натомість Святий Престол обстоює в ООН не власні інтереси: «Тисячі католицьких соціальних установ — це не інтереси певної нації, а інтереси людства, певної частини людства».

Інституціоналізація участі

Пояснюючи необхідність інституціоналізувати присутність Святого Престолу у ВООЗ, ватиканський дипломат зазначив: раніше Генеральний директор щороку надсилав листа на ім’я Державного секретаря, запрошуючи Святий Престол взяти участь у Всесвітній асамблеї охорони здоров’я. «Однак під час деяких регіональних зустрічей було виявлено, що ВООЗ не вважала нас суверенною юридичною особою, визнаною в міжнародних колах, але розглядала нас як одну з ініціатив суто гуманітарної організації». В цьому контексті постала необхідність визнати особливість участі Святого Престолу та інституційно гарантувати його право на участь в нарадах ВООЗ. 

Перспективи на майбутнє

На завершення Постійний спостерігач Святого Престолу при структурах ООН у Женеві вказав на велику роль Католицької Церкви у боротьбі з пандемією: багато церковних структур відкриті не тільки для католиків, а й для всіх людей. Важливим також є внесок Вселенського Архієрея, який, завдяки своїй особистості й переконанням, має великий вплив на світових політичних лідерів.

«Зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я, — додав архієпископ Юркович, — ми повинні бути надійними і переконаними партнерами, завжди відкритими на бачення, що є характерним для багатосторонності: глобальні проблеми треба вирішувати за допомогою багатостороннього підходу, орієнтуючись на людство, а не на щось інше».