Щоб не віддалитися одне від одного в подружжі

Щоби між нами не постала стіна, замало буде проводити разом більше часу. Що ми можемо робити, щоб одного разу не прокинутися в двох різних світах?

До розходження доріг подружжя призводить щось набагато більше, ніж тільки «брак часу на побачення». Люди замикаються в собі, бо страждають у стосунках, зазнають розчарування, вірять, що співподруг діє з наміром завдати їм прикрості, не отримують того, чого прагнуть. Щоби між нами не постала стіна, замало проводити разом побільше часу. Що ми можемо зробити, щоб не прокинутися у двох різних світах?

Визнайте окремішність другої людини

Вельми сильно допомагає, коли люди у зв’язку знають, що вони — окремі особистості. Що подружжя не є їх злиттям і що кожен надалі несе відповідальність, насамперед за самого себе. Шлюб не надає права вирішувати за іншого, розпоряджатися його життям, видавати йому оцінку чи очікувати, щоби він щодня нас ощасливлював.

Шануйте взаємні межі

Пошана до особистих меж може виражатися в речах великих і малих: у тому, що я не розповідаю дурних анекдотів про чоловіка/жінку при знайомих; що запитую «чи ти хочеш» і чую його/її «ні»; що не беру особистих речей іншої людини без дозволу.

Розвивайте своє почуття особистої гідності

Стосунки, у яких одна сторона «висить» на партнері й хоче, щоб її постійно хвалили, заохочували, мотивували тощо — байдуже, чи це стосується чоловіка, чи жінки, — швидко призведуть до переобтяження. Очікування, що то хтось інший годуватиме моє почуття власної гідності, — це наслідок із дитинства, коли батьки не вміли дати стільки прийняття і присутності, скільки потребують малі діти.

Коли ми в подружжі хочемо компенсувати собі дефіцити з дитинства, стосунки перестають бути партнерськими, вони перекошуються. Один із партнерів мусить опікуватися дитячими потребами співподруга. Це роль, яку виконати неможливо, і в тривалій перспективі вони можуть закінчитися емоційною втечею.

Щоби цього уникнути, згодиться кожен вид внутрішньої роботи, який допомагає відчути ґрунт під ногами, розширити прийняття самого себе (межі самоакцептації) та опікуватися собою, тобто дозрівати.

Виражайте одне одному доброзичливість і зацікавленість

У цьому допомагає такий підхід, що ми до кінця життя будемо відкривати людину, з якою живемо, і до кінця будемо знати про нього/неї тільки невелику частину всього. Тому варто ці частини, які відкриваємо — незалежно від того, чи вони будуть прекрасні, чи бідні, — приймати шанобливо, бо і в нас самих теж є щось таке.

Вельми помічною тут буде вдячність: сприйняття кожного моменту, який друга людина вносить у стосунки, як дар, а не як те, що «має бути за промовчанням».

Учіться бути чесними зі своїми почуттями і розмовляйте про проблеми

Конфлікти зроджуються тоді, коли ми робимо дві речі водночас: відчуваємо сильні емоції та повідомляємо щось іншому. Для того, щоб ескалації нас не випалювали, нам потрібно вміти розпізнавати свої емоції та почуття і жити з ними. Опікуватися своїм сумом, розуміти свою злість і розпізнавати свій страх. Тоді ми зможемо сказати: «Я відчуваю злість», а не «ти мене злиш», «я боюся», а не «ти страшний».

Також дуже сильно нищать наші стосунки конфлікти «вічно те саме». Оскільки у сварках проблеми розв’язати неможливо, нам потрібно робити це «на холодну голову» — коли нас не супроводять сильні емоції. Шукаймо розв’язань тоді, коли маємо достатньо сил і відкритий розум. Завжди підтримує готовність слухати, а не те, щоби за будь-яку ціну сказати своє.

Запитайте, де ваші спільні прогулянки, побачення, ваші ритуали — щоби зв’язок не помер. Насправді все це має сенс лише тоді, коли в нас є позиція, завдяки якій ми хочемо бути разом. Бо навіщо йти на прогулянку, на якій ми тільки наговоримо одне одному купу прикрих слів?

Зрозуміло, що час для нашого подружжя сам нізвідки не візьметься і про нього потрібно подбати, вписати у календар. Коли ми будемо одне щодо одного взаємно доброзичливі, турботливі та сповнені пошани, знайдемо чимало ідей для розвитку наших стосунків. А якщо ми вміємо розвивати наші захоплення і почуття благополуччя, то нам легше буде мати цю доброзичливість і відкритість до іншого.

І ще додам, як зазвичай: користуйтеся допомогою. Що більше людей нас підтримує, то менше обтяжений наш зв’язок. І менші шанси, що котрась сторона запрагне з нього емоційно «втекти».

Переклад CREDO за: Малґожата Рибак, Aleteia