В одному з випусків відеожурналу «60 Minutes» на каналі CBS журналісти представили історії жертв трансбізнесу. Йдеться про людей після детранзиції, тобто тих, хто вже зробив хірургічну операцію зі зміни статі, але визнав це помилкою і, наскільки лиш можливо, повернувся до своєї біологічної статі.
Творці програми знайшли понад 30 молодих людей, які дали себе надурити спеціалістам зі зміни статі й піддалися хірургічним змінам. Одна з цих осіб — Грейс Лідінскі-Сміт, 20-річна дівчина, яка повернулася до своєї біологічної статі. Підлітком вона мала проблеми, пов’язані зі статевою самоідентифікацією. Натрапила на ЛГБТ-форум, де прочитала багато позитивних відгуків стосовно зміни статі. Швидко знайшла спеціалістку зі зміни статі й без дальших обстежень отримала тестостерон, а також зробила подвійну мастектомію (видалення обох грудей). Як каже Джейн, це не змінило її життя на краще. Вона вирішила перервати терапію, повертаючись до буття жінкою.
Історії, наведені в репортажі, показують, як легко молодих людей фарширують гормонами і скеровують на операції зі зміни статі. Ніхто не розпізнає істинних причин їхніх проблем, не старається допомогти. Проблеми підлітків вкидають у торбу «зміна статі розв’яже всі проблеми». Але цього не стається. Зате щораз більше стає «спеціалістів зі зміни статі», які роблять бізнес на наївності й проблемах молодих людей.
Цей матеріал викликав атаки середовища ЛГБТ і лавину критики, що нібито не є правдою поспішне спроваджування молоді на медичні втручання. Директорка каліфорнійського Інституту здоров’я трансмолоді др Йоанна Олсон-Кеннеді підкреслила, що неповнолітні особи можуть приймати правильні, раціональні рішення, а операція з видалення грудей не є незворотною. (Хоча вочевидь вживити можна тільки імпланти, а не молочні залози, якими можна годувати дітей.)
Також наведено думку Ебігейл Шраєр, авторки книжки «Irreversible Damage: The Transgender Craze Seducing Our Daughters» («Незворотна кривда: як трансгендерне безумство обманює наших доньок»). Вона описує моду на трансгендерність серед американської молоді — моду, яку розкручує трансбізнес.
«Америка в 2007 році мала одну гендерну клініку. Сьогодні їх 300. У нас нині сотні гендерних педіатричних клінік! Planned Parenthood видає тестостерон уже під час першого візиту. А в Орегоні Planned Parenthood виписує тестостерон дівчатам на вимогу. Їм не потрібна навіть згода батьків. Для нинішніх підлітків, чи мають вони гендерну дисфорію, чи ні, тестостерон дістати дуже легко. Подвійна мастектомія — теж на відстані простягнутої руки», — пише Ебігейл Шраєр.
Великий вплив мають також батьки і вчителі, які прямо заохочують молодь бути «трансами». Погляди батьків, що їхній син «це насправді дівчинка» визнані мудрістю, а буття толерантними у цих справах батьком чи матір’ю — це великий комплімент у загальній думці.
Багатьом дітям заподіюють кривду поспішним застосуванням до них трансгендерної терапії. Непокоїть те, як легко стали доступними препарати й операції, що змінюють стать. Це серйозне втручання в організм та психіку молоді, яке ніколи не залишиться без наслідків у дорослому житті, навіть якщо хтось зважиться повернутися до своєї біологічної статі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
