Пси і християнство. Три цікаві факти

26 серпня — Всесвітній день собак. Як відомо, собака — друг людини. Саме свійський пес протягом усієї історії супроводжував людину як службова і компанійська тварина.

Вченні вважають, що процес одомашнення вовка міг розпочатися 100 тисяч років тому.

Вірність та відданість собак надихала. Широкого розголосу набула історія Хатіко, пса японського професора Хідесабуро Уено. Він щодня проводжав господаря до залізничної станції, коли той їздив до праці, а згодом зустрічав його там. Професор одного дня не повернувся, у нього стався інфаркт. З тих пір протягом 9 років, до своєї смерті, пес продовжував приходити на станцію і чекати господаря.

Біблія

Про собаку-супутника говорить також Біблія. Книга Товита розповідає про одного із мешканців Ніневії, юдея Товію, який потрапив до міста під час Вавилонського полону. Чоловік доручив своєму єдиному синові вирушити до землі предків і забрати борг. Подорож була довгою і небезпечною, а хлопець — юним, тому він мав спершу знайти провідника. Ним став сам архангел Рафаїл, що постав перед ним як звичайний юнак на ім’я Азарія. «Хлопець пустився з ангелом у дорогу, і пес теж пустився з ним і біг за ними. Ішли вони обидва, і як настала перша ніч, переночували над рікою Тигром», — читаємо у книзі Товита (Тов 6, 1).

Святий покровитель собак

Богослови не дійшли згоди стосовно того, чи будуть собаки у Небі, однак свого покровителя вони мають. Ним вважається св. Рох. Святий народився близько 1348 р. у Франції. Після смерті батьків він роздав маєток убогим та вирушив у паломництво до Рима. Європу тоді огорнула епідемія чуми, святий дорогою доглядав і зцілював хворих. Рох також заразився цією хворобою, аби захистити інших він знайшов прихисток у лісі поблизу міста. Там його віднайшов мисливський пес місцевого вельможі та приносив йому їжу.

 «Пси Господні»

Домінік був довгоочікуваною дитиною. Мати святого, блаженна Йоанна, довго не могла завагітніти. Вона вирушила у паломництво до абатства св. Домініка Сіллоського, аби молитися про нащадка. Там вона побачила дивний сон: з її лона вистрибнув пес, що тримав у зубах смолоскип, яким запалював все довкола. Згодом жінка завагітніла та народила сина, якого назвала Домініком.

1214 року Домінік де Ґусман заснував Орден проповідників, який називають домініканцями, латиною — «Dominicanus», що співзвучне із «domini canis», тобто «пси Господні».