«Україно, не бійся прийняти Марію» — під таким гаслом 17-18 липня 2021р. відбулася щорічна урочистість Божої Матері Святого Скапулярію в Національному санктуарії у Бердичеві, на Житомирщині.
Цьогоріч минуло вже 10 років, як санктуарій у Бердичеві став Всеукраїнським святилищем і цим самим — головною святинею РКЦ в Україні. Також цього року вірні католики згадували 20-річчя візиту в Україну святого Папи Йоана Павла ІІ. Вони молилися особливо до святого Обручника Діви Марії, з нагоди Року святого Йосифа, що триває в усій Католицькій Церкві.
На свято прибули тисячі прочан — переважно з України та Польщі, а також із Франції, Хорватії, Словенії, Словаччини. Як відомо, минулого року число учасників у Бердичеві було обмежене через пандемію, тож цьогоріч урочистість була особливо радісною для всіх присутніх.
В урочистості взяли участь майже всі українські римо-католицькі єпископи, вищі настоятелі чернечих згромаджень, численні священники та богопосвячені особи з України та з-за кордону.
Разом із вірянами молилися представники державної та місцевої влади України, а також представники дипломатичного корпусу, серед яких — п.Бартош Ціхоцькі, Надзвичайний Повноважний Посол Республіки Польща в Україні, п.Ярослав Селлін — секретар Міністерства культури, національної спадщини та спорту Польщі, п.Ян Дзєдзічак — уповноважений у справах польської діаспори та поляків за кордоном, п.Дам’ян Цярціньскі — Генеральний консул РП у Вінниці (він прибув із дружиною), п.Катажина Солєк — Генеральний консул РП в Одесі, Еліза Дзвонкєвіч — Генеральний консул РП у Львові, та інші важливі особи польсько-українського дипломатичного діалогу. Прибули на свято п.Аніца Джаміч, Надзвичайний і Повноважний Посол Хорватії в Україні, п.Томаж Менцін — Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Словенія в Україні, п.Матуш Корба (з дружиною) — заступник посла Словацької республіки в Україні.
На святі був депутат від Житомирського виборчого округу Богдан Кицак, представники місцевої влади: голова Житомирської обласної ради Володимир Федоренко, керуючий її справами Олександр Паламарчук, заступник голови Віктор Градівський, бердичівський міський голова Сергій Орлюк із делегацією, голова Бердичівської РДА Людмила Димидюк, голова Бердичівської райради Олександр Балянов із делегацією. Також були директор Польського інституту в Києві Роберт Чижевський та голова Житомирської обласної спілки поляків Вікторія Лясковська-Щур.
О 10.30 біля пам’ятника св.Йоанові Павлу ІІ на площі перед санктуарієм вітали архієпископа Мечислава Мокшицького, архієпископа Львівського. Прийнявши пишний коровай, він насамперед подався до храму, щоб уклонитися мощам святого Папи Войтили, які зберігаються в цьому місці. Прочани та гості свята перед початком богослужіння молилися Розарій.
Головну урочисту відпустову Месу очолив архієпископ Мечислав Мокшицький.
Перед початком богослужіння єпископ Віталій Кривицький зазначив, що кожен напевно прийшов до цього святого місця зі своїми проханнями і болями, але молитися треба не тільки за свої наміри, але й за тих, хто зараз потребує нашої підтримки: зокрема, за Німеччину, яку затопило дощами.
У проповіді архієпископ Мечислав, зокрема, сказав:
— Сьогодні ми стаємо перед нашою Матір’ю як паломники вдячності, щоб разом із Нею дякувати Богові за великі справи, які Він вчинив нам. Не зважаючи на те, хто і з яким наміром прибуває сюди, — ми тут, щоб наслідувати нашу Небесну Матір і формувати своє християнське життя за Її прикладом. Цей приклад не є занадто складним. Його легко впровадити в життя. Він простіший від різних математичних рівнянь, фізичний чи хімічних формул, із якими багато хто з нас мають проблеми.
Наш дух вдячності базується не лише на вірі, але і на нашому життєвому досвіді. Це події, які здавалися нереальними ще кільканадцять років тому.
У Всеукраїнському санктуарії дякуємо сьогодні за 30 років відновлення структури нашої Церкви, звершене святим папою Йоаном Павлом ІІ, який своєю молитвою та діями сприяв наближенню кінця тоталітарної системи, що протягом десятиліть нищила Церкву духовно і матеріально. В цьому місці дякуємо йому за відновлення обличчя нашої землі, за 30 років незалежності та державотворення. Наша дорога не була простою, на ній чекало на нас багато перешкод. Але на цьому шляху ми не самотні. З нами є Марія, яка нас знає і завжди є зі своїми дітьми, яка завжди нагадує нам, як у Кані Галілейській: «Зробіть усе, що Він вам скаже».
У вірі [Марії та Йосифа] сповнилася віра та сподівання всього Ізраїля. Запитаймо: якою є наша християнська віра? Чи наші знайомі і близькі бачать її в наших учинках? Недавно один із політиків заявив, що коли він виходить із дому на роботу, то залишає віру вдома, бо він повинен бути для всіх, а не всі є віруючими. Але подумаймо: як віра може перешкодити служінню? Чи Господь наказав не шанувати невіруючих? Наказав зневажати їх? Ні! Ісус, навпаки, сказав нам любити навіть наших ворогів! Тому — не залишайте вашу віру вдома. Будьте віруючими однаково вдома і на роботі. Не розділяймо наших сердець.
Сьогодні Україна потребує єднання у допомозі тим, хто стоїть під хрестом страждання і смерті. Ми не можемо бути байдужими. Не можемо залишити їх без простягненої руки допомоги, без розради. Тут, у місці, де царює наша Матір, благаймо з усього серця: Маріє, випроси нам мир! Нехай із цього місця Україна почує: мир настане тоді, коли прийде примирення.
Нехай єдність буде нашим знаком. Не розділяймося через національність, обряд чи віросповідання. Бо ми не є, як каже Апостол, — ані Аполлосові, ані Кифині, ми — Христові. Повертаймося з Бердичева людьми віри, любові та єдності! Нехай ніщо нас не ділить. Нехай у вірі та любові єднає нас Божий Син, Його Матір Марія та їхній Опікун — святий Йосиф.
У суботу, 17 липня, до санктуарію почали сходитися та з’їжджатися паломництва. Наймолодшому паломнику виповнилося 5 місяців, а найстаршому — 77. Найтриваліша траса — 7 днів. Окрім згаданих у репортажі про привітання паломників, ще прийшли групи з Острога та Любара, і місцеве паломництво — з парафії св.Варвари. Найдовше паломництво здолали велосипедисти з Харкова (750км). У Бердичеві на святкування 30-річчя Незалежності України, 20-річчя візиту св.Йоана Павла ІІ та 10-річчя проголошення кармелітської святині Національним санктуарієм, зібралися люди з десятків міст України та з-за кордону. Це, зокрема, Київ, Брусилів, Житомир, Фастів, Боярка, Кам’янець-Подільський, Вінниця, Красилів, Дніпро, Кам’янське, Старокостянтинів, Одеса, Вознесенськ, Понінка, Острог, Рівне, Хмельницький, Южноукраїнськ, Умань, Хмільник, Коростишів, Соболівка, Бердичів, Довбиш, Коростень, Ворзель, Малин, Андрушівка, Гришківці, Червоне, Новоград-Волинський, Биківка, Мар’янівка, Товща, Ямшів, Нивна, Харків, Любар, Віньківці, Дунаївці, Хмільник, Гвардійськ, Черняхів, Висока Піч, Романів, Біла Церква, Богуслав, Соколів, Івано-Франківськ, Тютюнники. А також у цьому списку — Тібі (Франція) і Варшава (Польща).
Вігілійну відпустову Месу для паломників та всіх вірних очолив єпископ-ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький. Проповідь виголосив єпископ-помічник Мукачівської дієцезії Микола Лучок. Під час проповіді він говорив про нашу довіру до Бога: що означає слухати Бога і як само це можна робити. А коли почуємо — щоб іти за цим голосом без страху та внутрішнього опору.
Наприкінці Меси 18 липня уже традиційно відбулося присвячення України Непорочному Серцю Марії. Акт ввірення зачитав єпископ Віталій Скомаровський.
Після цього благання до Богородиці пролунав духовний гімн України “Боже Великий, Єдиний”. Архієпископ Мечислав подякував за сьогоднішню урочистість — кармелітам за опіку, гостям за участь, — і подарував бердичівському санктуарієві орнат, у якому він служив цю Святу Месу і який раніше належав св.Йоанові Павлу ІІ.
Отець Юзеф Кухарчик, Делегат Кармелітів Босих в Україні, говорив про мрію бердичівських кармелітів: щоб цей санктуарій розвивався, щоб сюди приходило якомога більше паломників. Для цього, звісно, потрібна велика допомога. Тому найперша подяка пролунала архієпископові Мокшицькому, бо саме він на чолі єпископату РКЦ в Україні довірив 10 років тому цей санктуарій Босим Кармелітам. Друга подяка була на адресу п.Ярослава Селліна, Державного секретаря Міністерства культури, національної спадщини та спорту Польщі. Бо, може, хтось не усвідомлює, але відбудова санктуарію не була би можливою без допомоги Польщі. Третя подяка була для Бердичівського голови Сергія Орлюка: мерія підтримує діяльність санктуарію.
Заступник голови ОДА Віктор Градівський привітав усіх зі святом. Він зачитав вітального листа від голови обладміністрації. “Ми пишаємось, що саме бердичівська земля приймає гостей з усієї України та зі світу. Чудотворна ікона Божої Матері Бердичівської — це символ наших надій на щасливе майбутнє. Вдячний за тісну співпрацю, бажаю душевного миру, спокою”.
Запрошені до слова вітали кармелітів, прочан і шановних гостей зі святкуванням річниці Незалежності, з річницею коронування ікони Богородиці, і єдналися у спільній молитві за мир в Україні. “Ми розмовляємо різними мовами, маємо різні віросповідання, але ніщо нам не заважає єднатися в турботі про державу. Бажаємо миру та поваги, нехай молитва буде в наших серцях”.
Пан Сергій Орлюк, бердичівський міський голова, засвідчив вдячність і радість від імені всієї міської громади. “Ми щиро молимось за добробут і процвітання Бердичева, — зазначив він, — за мир в Україні у мирній Європі. Важливим є факт святкувань, коли зійшлися стільки дат: у рік 265 першої коронації ікони, зовсім скоро буде 30 років з дня проголошення незалежності Української держави — дня, від якого почала писатися істрія новітньої України. І рівно 10 років тому санктуарій у Бердичеві отримав високий статус Всеукраїнського. Це висока честь для кожного бердичівлянина. Вірю, що наше європейське майбутнє стане нашим європейським сьогоденням і люди житимуть щасливо. Що для цього потрібно? Жити з Богом у серці, бути готовими захистити свою.землю — і не боятися прийняти Марію, прийняти Ісуса. Ставши мером, перше, що я зробив, це зібрав усі конфесії. Я просив: не шукайте того, що вас роз’єднує, шукайте, що вас єднає. Це віра в Бога, допомога людям і можливість простягнути один одному руку. Я радий тут бачити представників різних конфесій. Бердичів — це місто різних культур і різних традицій”.
Ярослав Селлін, Державний секретар Міністерства культури, національної спадщини та спорту, сказав з усмішкою: “Ви вже змушені, тому я обіцяю тільки п’ять речень. Насамперед, від імені Польської держави, гідно тут представленої, хочу подякувати єпископам України, що вони вказали саме цей санктуарій як національний. Подякувати Українській державі. що коли вона здобула незалежність, то одразу вирішила передати цю святиню кармелітам. Я переконаний що це найкраща турбота про це місце. Хочу подякувати моїм співвітчизникам, громадянам України та Польщі, за їхню присутність. 400 років звідси підноситься молитва українською та польською мовами, за добробут наших народів. Польська держава розуміє значення цього місця як спільного спадку, тож хочу завірити, що підтримка санктуарію продовжиться”.
фінансово.
Щиро дякуємо!
