Погляд

7 святих покровителів учителів, які допомагатимуть їм у щоденній праці

01 Вересня 2021, 11:34 2845 Ольга Герасименко

Розпочинається новий навчальний рік — а це означає, що вчителі та викладачі знову повертаються до своєї буденної роботи. 

1 вересня — гарна нагода підтримати молитвою тих, хто присвятив своє життя поширенню знань. Але наша молитовна підтримка вчителів не повинна обмежуватися лише цим святковим днем.

Ось 7 святих, які допоможуть нам щоденно пам’ятати про них у своїх молитвах і заступатимуться за них перед Богом.

 

1.Св. Жан-Батист де Ла Саль (1651-1719)

 

 

Цей французький священник і педагог сам здобув чудову освіту — і все своє подальше життя ніс знання тим, хто найбільше цього потребує. Він навчався у Сорбонні, згодом — у Паризькому університеті, де здобув науковий ступінь доктора теології. 1678 року де Ла Саль відкрив свою першу безкоштовну школу для бідних дітей, а за кілька років заснував на її основі чернечу конгрегацію Братів християнських шкіл, до якої увійшли вчителі, що викладали у школі. Конгрегація займалася організацією недільні школи, ремісничі училища і школи-інтернати для безпритульних дітей та сиріт. Святий Жан-Батист де Ла Саль також вважається одним з основоположників сучасної педагогічної системи, оскільки він був першим, хто заснував спеціальне училище, яке займалося професійною підготовкою вчителів.

 

 

2.Св. Анжела Мерічі (1474-1540)

 

 

Свята Анжела — одна з тих видатних постатей Церкви, хто переймався питанням жіночої освіти ще в ті часи, коли це явище було далеким від загальноприйнятого. Ще замолоду вона вступила до Третього францисканського ордену, а згодом долучилася до мирянської благодійної організації «Божественна любов». Вона невтомно працювала на ниві допомоги ближнім: відвідувала хворих у лікарнях, організовувала притулки для сиріт і навчальні заклади для бідної молоді. 1535 року, коли святій Анжелі було вже за 60, вона створила жіночий чернечий орден Смиренних сестер святої Урсули, основною метою якого було виховання та освіта дівчат і створення для них шкіл та притулків. 

 

 

3.Св. Йосиф де Каласанс (1556-1648)

 

 

Йосиф де Каласанс, священник із багатодітної іспанської родини, ще замолоду здобув хорошу освіту, навчаючись як на батьківщині, так і в Римі. Втім, звання доктора богослов’я не дозволило йому забути про свій основний священницький обов’язок: служити іншим. Під час епідемії чуми він доглядав хворих, ризикуючи власним життям; однак головним своїм покликанням вважав допомогу молоді у навчанні. 1597 року святий Йосиф відкрив у Римі загальноосвітню школу, яка стала першою в Європі безкоштовною школою, де могли навчатися найбідніші. За деякий час при ній утворилося релігійне братство, яке згодом отримало статус чернечого ордену. Він називався Орденом бідних регулярних кліриків благочестивих шкіл на славу Божої Матері (Ordo Clericorum Regularium Pauperum Matris Dei Scholarum Piarum). Його члени, яких називали просто піярами, крім трьох звичайних чернечих обітниць складали ще й четверту — обітницю цілковито присвятити себе справі освіти. Святий Йосиф створив для шкіл педагогічну систему, яка у реаліях XVII ст. стала справжньою революцією. Він обстоював необхідність особистого підходу до кожного учня, розробив концепцію поділу на класи, скасував тілесні покарання, а також ретельно стежив за професійним рівнем учителів. 

 

 

4.Св. Ютта Шпонґеймська (1091-1136)

 

 

Свята Ютта була донькою германського графа Стефана Шпонгеймського. Батьки збиралися віддати її до монастира, однак сама вона ще зовсім юною обрала для себе інший шлях. Замість того, щоб долучитися до монашої спільноти, Ютта стала відлюдницею: вона поселилася у крихітній келії з віконцем, крізь яке їй передавали їжу та воду, і присвятила себе неустанній молитві. Її скит стояв неподалік бенедиктинського монастиря, в якому вона була абатисою. Слава про її духовний подвиг швидко поширилася серед людей, і місцева знать почала приводити до Ютти своїх доньок, щоб вона їх навчала. Найвідомішою ученицею святої Ютти була свята Гільдеґарда Бінґенська — видатна містичка, вчена та інтелектуалка, зарахована до грона Вчителів Церкви

 

 

5.Св. Марія Маккіллоп (1842-1909)

 

 

Марія Маккіллоп народилася в Австралії, у родині шотландських емігрантів. Коли їй було всього 16 років, вона почала працювати гувернанткою у сім’ях. Під час роботи швидко зрозуміла, що австралійським дітям дуже бракує якісної релігійної та світської освіти. У 25 років Марія Маккіллоп вирішила присвятити себе Богові і склала чернечі обітниці — але цим її діяльність не обмежилася. Вона заснувала жіночу конгрегацію Сестер святого Йосифа від Пресвятого Серця і відкрила свою першу початкову школу — через брак коштів її довелося організувати в приміщенні колишньої стайні.  1867 року на прохання місцевого єпископа Марія разом із сестрами відкрила школу, притулок для жінок і будинок пристарілих, а до 1871 року її діяльність поширилася на територію всієї південної Австралії, де її зусиллями постало багато початкових шкіл та благодійних організацій.

 

 

6.Св. Міґель Фебрес-Кордеро (1854-1910)

 

 

Цей іспанський святий був членом конгрегації Братів християнських шкіл (ласаліанців), заснованої святим Жаном-Батистом де Ла Саль. Із юних років він мріяв про богопосвячене життя і про служіння іншим; тому, сягнувши повноліття, вирішив негайно ж долучитися до конгрегації, через що довелося долати великий спротив із боку його батьків. Святий Міґель був відомий як чуйний і талановитий педагог, а також як вправний перекладач.  1875 року він написав підручник з іспанської мови, яким невдовзі почали користуватися у школах по всій країні, а згодом став автором ще низки книжок із літератури та лінгвістики, через що отримав почесне членство в Еквадорській академії літератури й академіях Франції, Іспанії та Венесуели. Він також займався перекладом підручників з іспанської на французьку мову для співбратів, які зазнавали гонінь від безбожного уряду Франції, щоб ті могли, попри всі труднощі, продовжувати свою місію. 

 

 

7.Бл. Контардо Ферріні (1859-1902)

 

 

Блаженний Контардо був італійським юристом і членом Третього францисканського ордену. Йому довелося жити в часи стрімкої секуляризації італійського суспільства, коли місцева інтелігенція переважно поділяла антиклерикальні погляди і наполягала на максимальному усуненні Церкви від освіти. Ферріні, який був викладачем юриспруденції в Університеті Павії, активно займався розвитком зв’язків між Церквою та громадськістю. Він був членом благодійної організації «Конференція святого Вікентія де Поля», де займався допомогою бідним і знедоленим. Вступивши до францисканських терціаріїв, він склав довічну обітницю чистоти, повністю присвятивши своє життя служінню Богові й людям.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: