3 вересня 2021 р. в храмі св. Миколая в Києві спалахнула пожежа. Повністю згорів орган. Пресвяті Дари залишилися неушкодженими. Жертв і постраждалих немає.
Отець Павло Вишковський ОМІ, настоятель Делегатури Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії в Україні, яке опікується парафією св. Миколая, коментуючи те, що сталося, дав часопису CREDO коментар.
Отець Павло Вишковський: «Я бачу знак: храм нам мають повернути»
«У п’ятницю ввечері в храмі св. Миколая в Києві сталася пожежа, від якої найбільше постраждав орган. Міська влада нам дуже довго казала, що не може віддати храм парафії, бо там орган, який дуже складно або й неможливо перенести, щоб у Києві надалі був Будинок органної музики. Але під час пожежі більше нічого не постраждало, крім цього інструмента. У цій події я бачу знак того, що храм нам повинні повернути.
Я вірю що мученики, яких ми сьогодні вшановували в Тиврові [де 4 вересня відбувся ІІІ Всеукраїнський день пам’яті мучеників за віру ХХ століття — ред.] і які за нас заступаються надалі, випросять для нас звершення Божої справедливості — повернення Церкві того, що належало їй і має належати їй. Що вони випросять для нас у Бога те, чого ми не змогли домогтися своїми людськими зусиллями».
Орган, якого більше немає. Історія
Храм святого Миколая побудовано в 1899-1909 роках на пожертви вірних.
«Орган, як обов’язковий атрибут католицького храму, був встановлений у Миколаївському костелі 1912 року. Інструмент австрійської фірми “Rieger” (у переліку фірми він значиться як opus 1802) був розташований на балконі над входом.
13 лютого 1979 року рішенням Ради Міністрів СРСР будівлю храму було передано Республіканському будинку органної та камерної музики. Храм був перебудований відповідно до вимог концертного залу, в ньому покладено паркет.
Для концертного залу майстри фірми “Rieger-Kloss” сконструювали орган орus 3503, який намагались узгодити з архітектурним стилем та інтер’єром будівлі. 1979 року його встановили на місці головного вівтаря.
Орган має 55 регістрів, три мануали, педаль, 3945 труб, механічну трактуру (шлейфлади). Розташований він на невисоких підмостках у вівтарній частині храму, фактично на одному рівні з слухачами. Розмістити такий великий інструмент у звичному для храму місці — на хорах — не було можливості через недостатні розміри хорів. Чудовий добір регістрів, багаті виконавські можливості роблять цей орган одним із кращих концертних інструментів України».
Так описує цей інструмент сайт Органи України. На сьогодні інструмент повністю знищений.
Фото: Органи України
Органістка парафії: «Під його звучання відбувалися всі наші урочистості»
Багаторічна органістка парафії св. Миколая п. Ольга Бондарєва, яка знайома з цим органом, сказати б, «особисто», висловила свій жаль і своє сприйняття ситуації:
— Мені безумовно дуже шкода, що згорів цей орган, бо це була моя молодість. Я на ньому дуже довго грала. Він служив також і нам, католикам, не тільки Будинкові органної та камерної музики, але й парафії: під його звучання відбувалися всі наші урочистості, всі шлюби, біля нього стояв наш парафіяльний хор…
Фото: Органи України
Але, з іншого боку, я дуже рада, що не згоріло головне, що є в храмі: табернакулюм цілий, Пресвяті Дари не згоріли, сакристія ціла, люди не постраждали.
І хай як це трагічно, що орган знищений вогнем, але було би набагато трагічніше, якби в храмі не могла бути служена Євхаристія.
Я не експерт і не знаю, хто винен; але це безумовно знак Божий для нас усіх — що треба щось робити, не можна залишати, як є, коли влада не віддає Церкві її власний храм, а концерти стають найголовнішим.
Як парафіяльна органістка, я почала грати в храмі ще далекого 1992 року. А до того часу я стояла біля органістів, переключала їм регістри, перегортала ноти… Я була асистентом органіста 10 років. Потім, після закінчення консерваторії, грала під час виступів Лариси Назаренко (сопрано) на її концертах.
У мене з цим органом пов’язано дуже багато. Я любила під нього співати, мені аж легше співалося. Також і мій старший син одружився з дівчиною з нашого хору — він міністрант, вона хористка, все тут, біля цього органу… Тому його, безсумнівно, шкода. Однак я скажу: це трагедія, але не кінець.
Храм має бути храмом
Голова департаменту Центрального державного історичного архіву Ганна Путова написала в соцмережах емоційний коментар:
«Загоряння було в районі мануалу, судячи з того, що від нього лишилось. Що характерно, фігури святих не лише не впали, але навіть не постраждали. Для мене це очевидний знак. Храм мусить бути храмом. А орган смертельно шкода…»
«Пожежа сталася, як я і думала, через коротке замикання. Дивно, що це сталося лише зараз! Ще 6 років тому там вода від талого снігу та дощу стікала у навах по колонам просто по проводці і стукала об паркет, ритмічно супроводжуючи концерти та Святі Меси. Це — результат дикої халатності держави. (…)
Орган від початку був встановлений у неналежному місці, звук від цього страждав. Коли постало питання перенесення до іншого приміщення, стало ясно, що інструмент просто розвалиться. Це був камінь спотикання, горе та біда», — пише далі Ганна Путова.
Як вважають працівники ДСНС, загоряння сталося саме в органі — наразі це основна версія пожежі. Під час репетиції з нього пішов дим, а потім його охопило полум’я, розповідають свідки. А остаточно причини того, що відбулося, встановлює слідство.
фінансово.
Щиро дякуємо!
