Роздуми над Божим Словом на вівторок ХХVІ Звичайного тижня, рік І
Так каже Господь Сил: «А ще прийдуть народи й мешканці багатьох міст. Мешканці одного міста прийдуть до другого й скажуть: “Ходімо притьмом умилостивити обличчя Господнє, шукати обличчя Господа Сил. Піду і я!” І прийде велике число людей і сильні народи — шукати Господа Сил у Єрусалимі і щоб умилостивити обличчя Господнє. Так каже Господь Сил: у ті дні десятеро з усяких різномовних народів ухоплять за полу юдея й казатимуть: “Ми підемо з вами, бо ми чули, що Бог з вами”».
Зах 8, 20-23
Почнімо сьогодні прикладом із життя однієї жінки. Діана сиділа за робочим столом і ніяк не могла зосередитися на своїй праці. Її думки були зайняті проблемами середульшого сина. Ситуація здавалась жінці безвихідною. Раптом до кабінету ввійшла колега, від якої Діана не раз чула про Бога і про те, як Він діяв у її житті. «Може, попросити її про допомогу», — несміливо подумала Діана. І, поборовши себе, підійшла до колеги й попросила помолитись за сина. Тепло усміхнувшись, та погодилась і запросила Діану приєднатися. Після спільної молитви жінка відчула мир у серці, бо віддала ситуацію в надійні руки Творця.
У сьогоднішньому Першому читанні бачимо подібне ставлення до віруючих, але в ширшому масштабі. Захарія пророкує, що в майбутньому люди з усіх народів прибуватимкть до Єрусалима та «ухоплять за полу юдея й казатимуть: ми підемо з вами, бо ми чули, що Бог з вами» (Зах 8, 23).
Чи не кожного з нас колись торкнулася чиясь віра: чи то близької людини, чи друга, чи духовної особи. Приваблені їхньою вірою, ми самі почали шукати Бога, а знайшовши, стали Його свідками для ближніх. Саме так поширювалося християнство, починаючи від перших учнів; так воно шириться й сьогодні. Це дивний феномен, «ланцюгова реакція», переказування віри від серця до серця.
Тож не будьмо свічками, які ховаються. Нехай люди бачать у нас світло Христової віри й запалюються нею від нас. Утішаймо стражденних, молімося разом із хворими, підтримуймо самотніх і нужденних. І тоді Господь таки знайде віру, коли вдруге прийде на землю (див. Лк 18, 8).
«Ось я, Господи! Наповни мене, щоб я був посудиною Твоєї віри, любові та благодаті для інших!»
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
