Погляд

Секрети папської кухні: що їли і чим частували гостей різні Папи?

21 Листопада 2021, 12:12 1674 Ольга Герасименко

Мабуть, важко знайти людину, яка не чула би про «папську кремувку» — улюблене тістечко святого Йоана Павла ІІ.

Не секрет також, що серед усіх ласощів Папа Франциск найбільше полюбляє дульсе-де-лече — традиційний латиноамериканський десерт із карамелізованого молока. Хоча ми й не можемо назвати улюблену страву кожного з 266-ти наступників Петра, яких знала Церква, історія зберегла відомості про кулінарні вподобання деяких із них. 

 

Святий Геласій І (? — 496)

 

 

Папа Геласій І, відомий своєю боротьбою з єрессю монофізитства та затвердженням остаточної редакції Нового Завіту, був також гостинним господарем. Відомо, що він пригощав французьких паломників, які прибули до Рима, млинцями. Ця страва так припала їм до душі, що вони забрали рецепт із собою на батьківщину. Сьогодні ці млинці відомі у Франції як крепи — вони подібні до тих, що використовуються у нас для приготування налисників, і подаються з солодкими сиропами, варенням та морозивом. 

 

 

Святий Григорій І Великий (бл. 540 — 604)

 

 

Святий Григорій, один із чотирьох великих латинських Отців Церкви, надавав перевагу рослинній їжі. Понад усе він любив черешні — і це була єдина кулінарна слабкість, яку дозволяв собі цей аскетичний Папа. Його мати, свята Сильвія, щоденно приносила синові свіжі овочі, про що свідчить напис на порталі базиліки Сан-Саба, історія якої починається з каплиці, яку вона збудувала при своєму домі: «З цього дому моя благочестива мати щоденно приносить миску з овочами до Клівіо ді Скауро (монастиря, де мешкав святий Григорій)».

 

 

Мартин IV (бл. 1210 — 1285)

 

 

Цей Папа був відомий тим, що любив смачно поїсти. Його слабкість була широко відома — настільки, що Данте у своїй «Божественній комедії» помістив Мартина IV у чистилище, куди він нібито потрапив за гріх обжерливості. Звичайно, ніхто крім Бога не може знати напевне, що саме сталося з ним після смерті; натомість історія зберегла для нас згадку про улюблену страву цього Папи: вугрів, виловлених у озері Больсена і приготованих у білому вині Верначча.

 

 

Мартин V (1368 — 1431)

 

 

Мартин V, понтифікат якого поклав кінець Великій схизмі Католицької Церкви, під час якої одразу двоє претендентів оголосили себе наступниками святого Петра, був також великим поціновувачем кулінарії. Його особистий кухар, німець за походженням, уклав збірку з 74 рецептів Registrum coquine — це перший відомий документ про папську кухню. Кожен із рецептів призначався для відповідного класу осіб, які відвідували Папу; так, під час прийому королівських осіб на стіл подавали гострий курячий суп, тоді як для духовних осіб нижчого рангу призначався хліб та суп із цибулі-порею. Цікаво, що збірка папських рецептів навіть включала у себе спеціальну страву для перелюбників і розпусниць — це був десерт із апельсинів та вершків, який, як вважалося, мав знижувати лібідо цих осіб.

 

 

Пій IV (1499 — 1565)

 

 

Папа Пій IV, у миру — Джованні Анджело Медічі, був дядьком святого Карла Борромео, який доклав безліч зусиль до плідного проведення і завершення Тридентського собору, на якому було ухвалено багато важливих церковних реформ. Попри те, що Папа був італійцем, його улюбленою їжею були жаб’ячі лапки — страва, характерна для французької кухні. За словами його особистого кухаря, понад усе Папа полюбляв лапки, смажені з часником та петрушкою.

 

 

Григорій XVI (1765 — 1846)

 

 

Цей Папа народився у забезпеченій родині юриста, однак його батьки були родом із маленького села. У 18 років він вступив до монастиря ордену камальдулів, члени якого ведуть аскетичний та відлюдницький спосіб життя. Коли його обрали на престол Святого Петра, він не відцурався свого походження — так само, як і простої їжі. Коли у нього був вільний час, Григорій ХVI міг цілими днями мандрувати сільською місцевістю, де куштував різноманітні місцеві смаколики. Понад усе ж він любив рибалити — і, звичайно, їсти власноруч спійману рибу.

 

 

Лев ХІІІ (1810 — 1903)

 

 

Лев ХІІІ був невибагливий до їжі і відзначався скромністю у своїх харчових звичках. Медичний журнал 1895 року, що видавався у Цинциннаті, містить такий опис меню Папи, якому на той момент було 85 років: «На сніданок — чашка кави з молоком і невелика булочка. На обід — суп, трохи відвареного м’яса з картоплею або іншими овочами і склянка бордо. На вечерю — суп, трохи хліба і стільки ж вина, скільки й на обід. Іноді між прийомами їжі — невелика чашка бульйону». Особистий лікар Лева ХІІІ казав: «Під час одного прийому їжі я споживаю більше, ніж Папа за сім днів».

 

 

Високошановний Пій ХІІ (1876 — 1958)

 

Фото: A Modo Mio

 

Улюбленою стравою цього Папи була традиційна італійська паста. Коли кардинал Еудженіо Пачеллі ще обіймав посаду Держсекретаря, він часто обідав у ресторані La Cisterna неподалік Ватикану. Щоб зробити приємне постійному клієнтові, шеф-кухар ресторану вигадав для нього особливу страву, поєднавши два класичних рецепти пасти: карбонару та феттучіні альфредо. До її складу входила товста яєчна локшина (феттучіні), шинка прошутто крудо, овечий сир пекоріно, пармезан і яєчні жовтки.

 

 

Святий Йоан ХХІІІ (1881 — 1963)

 

 

Йоан ХХІІІ народився у фермерській родині і змалку звик до простої, але ситної і смачної їжі. Його улюбленою стравою була полента — традиційна італійська страва з кукурудзяної крупи, яка нагадує відомий українцям куліш або мамалигу. Маріанжела Рінальді, авторка книги «Смачного, Ваша Святосте!», наводить такий опис кулінарних уподобань святого Папи: «Сестри ордену св.Франциска Асизького з Бергамо готували для нього страви своєї місцевої селянської традиції, як колись робили це вдома для своїх батьків та братів: овочі та трохи м’яса, часом сири, такі як Таледжо або Робіола та, іноді, вишукані делікатесні сири з Франції, надіслані друзями, які пам’ятали про смаки апостольского нунція Анджело Ронкаллі. Однак вершиною гастрономічної ностальгії Папи, в якій поєднувалися спогади, історія та життєвий досвід, був момент, коли у білих мішках прибувала з околиць Бергамо золотаво-жовта полента. Не встигали мішки вирушити назад, як кукурудзяна крупа перетворювалась на чарівну, паруючу подобу сонячного сяйва, яка виблискувала на тарілці шляхетного Папи-селянина».

 

 

Бенедикт XVI (1927)

 

 

Серед усіх смачних та ситних страв його рідної німецької кухні вислужений Папа понад усе полюбляє баварське різдвяне печиво, що нагадує йому дитинство, і шоколад, який виготовляють у місті Аахен. Ймовірно, зараз вік уже не дозволяє йому вживати алкоголь, однак раніше він також вважався великим шанувальником пива. Його улюбленим сортом було Franziskaner Weissbier — світле пиво, що варять у мюнхенській броварні поблизу францисканського монастиря.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: