Погляд

7 маловідомих чудес святого Томи Аквінського

02 Грудня 2021, 15:16 2060

Святий Тома Аквінський, якого називають Ангельським Учителем, — один із найбільш шанованих католицьких святих. Його твори читають всі студенти-богослови, і нерідко він користується більшим авторитетом, ніж будь-який інший автор. 

Але попри те, що Тома Аквінський широко відомий як письменник і мислитель, про нього як про святого — тобто про людину героїчних чеснот, глибокої та дивовижної святості — відомо напрочуд мало.

Так сталося не через брак матеріалу. Збереглося багато ранніх свідчень про святість Томи Аквінського Найважливіше з цих джерел — це повний життєпис святого, написаний Вільгельмом із Токо незабаром після його смерті. Цей твір, на жаль, залишається невідомим для широкого загалу католиків, хоча він є оригінальною основою подальших описів життя святого Томи.

Є низка популярних історій та міфів про Аквіната: наприклад, що він був товстуном, або що наприкінці життя оголосив усі свої попередні твори «соломою». Але огляд ранніх джерел показує, що ці історії — міфи або апокрифічні спотворення правди. Наприклад, ранній життєпис святого Томи описує його не огрядним, а радше дуже великим і міцним та високим на зріст. Там сказано, що в будь-якій діяльності, яка вимагала фізичного навантаження, він виявляв неперевершену силу, витривалість і сміливість. Що ж стосується історії про «солому», то оригінальний латинський текст, який описує цей випадок, звучить так: «Venit finis scripturæ meæ, quia talia sunt mihi reuelata, quod ea, quæ scripsi & docui, modica mihi videntur, & ex hoc spero in Deo meo, quod sicut doctrinæ, sic cito finis erit & vitæ».

Дослівно це можна перекласти так: «Настав кінець моїм творам. Те, що було відкрите мені, чого я досі навчав і про що писав, тепер здається мені малим. Тому я покладаюся на Бога в тому, що, оскільки моє навчання скінчилося, так само скоро завершиться і моє життя». Це дуже далеке від того, щоб називати свої твори «соломою», як це часто (і помилково) стверджують.

Ймовірно, саме в чудесах святого Томи, а не в його дидактичних творах, ми можемо отримати найяскравіше уявлення про нього як про святого. У цих дивовижних подіях ми бачимо його не просто богословом-схоластом і старанним учителем, а чудесним містиком. На жаль, ці чудеса мало відомі, і більшість сучасних учених нехтують ними або відкидають їх. 

Пропонуємо вашій увазі сім із цих чудес, описаних Вільямом із Токо. Сподіваємося, що вони допоможуть краще оцінити Тому Аквінського не лише як теолога, а як справжнього святого.

 

1.Одного разу матір святого Томи у компанії інших жінок поїхала до Неаполя, щоб відвідати місцеві лазні. Тому, який тоді був ще немовлям, доглядала нянька. Якимось чином до його рук потрапив клаптик паперу, на якому було написано «Радуйся, Маріє!» Нянька намагалася забрати папір у малюка, але він схопив його з такою силою і рішучістю, що вона не змогла витягти його з рук дитини. Маленький Тома продовжував стискати клаптик у руці, поки не повернулася його мати і не забрала його. Відтоді, коли маленький Тома починав плакати, йому давали в руки папірець із написом «Радуйся, Маріє!» — і він негайно заспокоювався. 

 

2.Якось, коли Тома вже був професором Паризького університету, він мусив обговорити одне важливе теологічне питання. Але напередодні, коли вставши уночі на молитву, він виявив, що в його роті виріс зайвий зуб! Той зуб стирчав так, що заважав говорити. Тома порадився з одним зі своїх колег, який запропонував відкласти дебати, поки не вирішиться проблема з зубом. Але він зовсім не хотів відтерміновувати дискусію, тому почав гаряче молитися, проливаючи рясні сльози святого бажання. Зайвий зуб, що виріс у нього в роті, швидко випав сам без болю і травм. Відтоді святий Тома завжди носив його при собі як спогад про Божественну благодать.

 

3.Якось святий Тома був у Римі під час Великого Тижня. Він говорив проповідь про Страсті Господні в базиліці святого Петра, і вся громада була зворушена до сліз. У Великодню неділю він знову проповідував — цього разу про величну радість Пресвятої Богородиці під час Воскресіння Її Сина. Серед вірних була жінка, яка давно страждала від кровотеч. Вона перебувала серед натовпу, який з ентузіазмом оточив Ангельського Вчителя, і їй вдалося торкнутися краю його одягу. Тієї ж миті жінка зцілилася від своєї недуги.

 

4.Одного разу святий Тома поїхав до Неаполя, на капітул домініканського ордену. Трапилося так, що він захворів, і тому відпочивав у своїй спальні. Його доглядав брат на ім’я Бонфоліо. Але раптом його покликали до якоїсь іншої справи, і брат Бонфоліо залишив замість себе свого маленького брата. Цей хлопчик стверджував, що бачив осяйну зірку, дуже яскраву, але невелику за розміром, яка увійшла крізь вікно і застигла над головою Ангельського Вчителя, коли він молився і розмірковував про небесну реальність.

 

5.Духовне піднесення розуму Ангельського Вчителя часто супроводжувалася фізичною левітацією його тіла. Якось, перебуваючи в Калабрії на капітулі ордену, Тома залишився перед вівтарем після Літургії Годин. Поки він розмірковував про небесне життя, кілька братів побачили, як Тома піднімається над землею. Він піднявся угору на висоту близько двох футів і залишався так протягом тривалого періоду часу.

 

6.Після смерті святого Томи у каплиці святого Северина зберігалася частина його мощей — його рука. Якось до каплиці завітав священнослужитель, який хотів ушанувати стародавні реліквії багатьох святих, що зберігаються там. Побачивши руку святого Томи, він почав насміхатися над цією новою реліквією з певною часткою зневаги та скепсису. Але раптом його тіло охопило сильне тремтіння і він упав на землю. У розпачі він почав благати священника каплиці пробачити його за сумніви і нешанобливість. Але тремтіння не припинялося. Тоді він попросив принести йому руку святого Томи. Зі сльозами покаяння він побожно поцілував її, благаючи милості Божої та прощення Його святого слуги. Тієї ж миті священнослужитель був звільнений від дивного нападу, який його охопив.

 

7.Якось до абатства святого Лаврентія у Фоссанові прийшов чоловік, що страждав від атак демона. Коли він лежав у ліжку, цей демон явився йому у вигляді мавпи, безжально знущався і кепкував над ним. Але коли чоловік спробував захиститися хресним знаменням, то виявив, що зовсім не може рухати кінцівками. Він був повністю паралізований. Тоді ченці відвели його до гробниці святого Томи. Там чоловік проливав гіркі сльози, благаючи Ангельського Вчителя заступитися за нього у його жалюгідному становищі. Одразу ж він знову зміг рухатися, а демон у вигляді мавпи втік геть. Невдовзі після цього цей чоловік сам вступив до монастиря і став ченцем.

Переклад CREDO за: о. Роберт Ніксон OSB, TAN Direction

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит червень-грудень 2021
Зібрано Залишилося зібрати
94615грн
63897грн
Потрібно зібрати
158512грн
Залишилося
5днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: