Про те, як правильно трактувати образ Бога Отця у Святому Письмі, та як правильно познайомитися з Богом, розповів у молодіжній програмі о. Олександр Оріховський ОР.
1.Не треба сприймати Старий Завіт дослівно
Фальшивий образ Бога Отця виводиться з неправильного тлумачення Біблії, коли ми зіставляємо постать Ісуса з образом суворого Бога в Старому Завіті, який винищує народи та посилає прокляття. Ця проблема береться з дослівного розуміння текстів Біблії, що є неправильним. Тому часто у таких ситуаціях доходимо до суперечностей у найбільш важливих істинах — яким є Бог.
Читаючи Старий Завіт, старайтеся розуміти його не поверхово, але заглиблюйтеся у зміст, контекст і людський аспект написання.
2.Людський аспект авторів біблійних книг
Беззаперечно, автором Святого Письма є Бог. Одночасно ж автором є також і людина, яку Бог надихає. Внутрішнє об’явлення Бога авторам біблійних текстів не означає «зомбування» Богом людини. Бог поважає своє створіння, тому не позбавляє людей їхньої індивідуальності, характеру та життєвого досвіду.
Наприклад: «Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і Він, своїм звичаєм, знову навчає їх. Приступили фарисеї і, спокушаючи Його, питали: “Чи можна чоловікові відпустити жінку?” А Він у відповідь сказав їм: “Що заповів вам Мойсей?” Вони сказали: “Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити”. “То з‑за серця вашого запеклого, — сказав Ісус їм, — написав він вам отой припис. А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою. Ось чому чоловік покине свого батька-матір і пристане до жінки своєї, й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише — одне тіло. Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає”» (Мт 10, 1-9).
Ісус показує, що від початку створення світу Бог заклав нерозривність союзу чоловіка та жінки, проте через жорстокість людських сердець Мойсей був вимушений написати припис розлуки. Ісус чітко показує авторство припису Мойсея, а не Бога.
Чудовим прикладом такого антропоморфізму є розуміння Бога пророками крізь призму їхнього способу та досвіду життя. Ісая, член царського роду, вважав Бога царем. Амос — що Бог, подібно як він, відчуває співчуття до страждання бідних. Осія вбачав у Богові покинутого чоловіка, що надалі не перестав любити свою дружину, яка його зраджує (аналогія до язичництва Ізраїля).
3.Образ Бога Отця крізь призму земного батька
Найбільше формуємо образ Бога Отця у сім’ї. Якщо хтось зростає у сім’ї, де є любов, повага, порозуміння, добре спілкування батька з дітьми, матір’ю, то дитині буде дуже легко побудувати образ Бога як люблячого Батька. І навпаки: якщо віруючі батьки будуть говорити про Бога, що Він є любов, але самі не будуть виявляти цієї любові, то годі сподіватися, що дитина буде собі уявляти Бога, який її любить. Але негативний досвід аж ніяк не закриває людину від справжнього пізнання Бога. Можливо, цій людині буде важче; але Бог дав усім можливості й розум до пізнання Бога. Маємо багато прекрасних святих, які підтверджують те, що негативний приклад сім’ї не впливає на те, щоб мати добре пізнання Бога Отця: св. Франциск Ассізький, бл. П’єрджорджо Фрассатті.
4.Старий Завіт у світлі Нового
Читаючи Старий Завіт, варто зіставляти його з Новим. Бог об’являє себе поступово, але найповніше — в Ісусі Христі.
«Ісус до нього: “Я — путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене. Якщо б ви Мене пізнали, то й Отця Мого пізнали б. Відтепер знаєте Його і бачили”. А Филип йому: “Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас”. “Скільки часу Я з вами, — каже Ісус до нього, — а ти Мене не знаєш, Филипе? Хто Мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: “Покажи нам Отця?” Невже не віруєш, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в Мені, — Він творить діла. Тож вірте Мені, що Я в Отці, й Отець у Мені. А коли ні, то з‑за самих діл вірте» (Йн 1,6-11).
Тому, якщо хочемо вповні пізнати Бога Отця, варто споглядати Христа, який є «образом невидимого Бога».
фінансово.
Щиро дякуємо!
