Погляд

Тит Брандсма: кармеліт, мученик і новий покровитель католицьких журналістів

11 Травня 2022, 17:33 1766

Джордж Вайґель, ватиканіст, публіцист і біограф святого Йоана Павла ІІ, у своїй колонці для Catholic World Report розповідає про Тита Брандсму, кармеліта-мученика, який буде канонізований у неділю, 15 травня 2022 року.

З 15 травня католицькі журналісти всього світу зможуть вшановувати одного зі своїх колег як святого, оскільки на площі Святого Петра відбудеться канонізація голландського кармеліта Тита Брандсми, вбитого у концтаборі Дахау в 1942 році.

У часи, коли католицька журналістика перебуває під загрозою стати жертвою постійних небезпек тривіалізації, трайбалізму та істерії в епоху Інтернету і демагогії соцмереж, приклад мужності та вірності Тита Брандсми в умовах величезного тиску — це те, над чим варто поміркувати.

Анно Сьорд Брандсма народився у голландській провінції Фрісландія у 1881 році в родині відданих католиків, що жила у переважно протестантському оточенні. У 17 років молодий Анно вступив до кармелітського новіціату в Боксмірі на річці Маас, взявши ім’я «Тит» на честь свого батька, своєю чергою названого так на честь одного з супутників святого Павла, так би мовити, «головного журналіста» ранньої Церкви. Він був висвячений на священника 7 червня 1905 року, у 1909 році отримав ступінь доктора у Григоріанському університеті Рима і повернувся до Нідерландів, де виявив неймовірну енергійність у різних сферах діяльності.

Півтора десятиліття він був письменником і педагогом: започаткував і очолив проєкт перекладу голландською мовою творів великої містички та реформаторки кармелітів святої Терези Авільської; у 1919 році заснував школу і два роки керував нею; захищав експресіоністичне зображення художником-авангардистом Хресної дороги, до якої писав роздуми; а у 1923 році став одним із засновників Католицького університету Неймегена. Там він працював, спеціалізуючись на філософії і теології містицизму, протягом року керував університетом як ректор, і у ті часи, коли професорів часто характеризували як зверхніх та віддалених від простих студентів, він відзначився. своєю відкритістю та сприйнятливістю.

У розпал своїх різноманітних освітніх занять отець Тит Брандсма трудився на ниві католицької журналістики, ставши капеланом Національної спілки [голландських] католицьких журналістів у 1935 році. На цій посаді отець Брандсма був запеклим противником нацистської ідеології — він закликав католицьких редакторів уникати публікацій пропагандистських націонал-соціалістичних матеріалів і стояти на твердій позиції проти антисемітизму, глибоко закладеного у нацистський проект. Його відданість істинам католицької віри та незалежності преси врешті-решт привели його до власної Хресної дороги.

Після захоплення Голландії Німеччиною у 1940 році Брандсма закликав голландських єпископів виступити проти нацистських порушень прав людини, включно з переслідуваннями голландських євреїв. Це зробило його мішенню окупаційного режиму, і він був заарештований після того, як особисто розповсюдив таємний лист голландських єпископів серед голландських католицьких редакторів. У листі містилася смілива вказівка журналістам нехтувати новим положенням, що вимагало від католицьких газет і журналів друкувати офіційні нацистські документи та статті. Тит Брандсма був заарештований гестапо 19 січня 1942 року. Він відбував ув’язнення у трьох різних тюрмах, а потім був переведений до концентраційного табору Дахау, неподалік від Мюнхена.

Умови існування в Дахау були жахливими, а стан здоров’я 61-річного кармеліта швидко погіршувався. У липні 1942 року його відправили у табірну «лікарню», де над ним проводили «медичні експерименти», перш ніж убити смертельною ін’єкцією. Знаючи, що його мають стратити, він молився, щоби Бог зрештою торкнувся сумління медсестри-члена СС, яка виконувала обов’язки ката-«доглядача». Отець Тит подарував їй свій характерний кармелітський розарій, хоча вона й заперечувала, що є «загубленою католичкою». Згідно з брошурою, яку я взяв у кармелітському храмі Святої Марії у Траспонтіні неподалік від Ватикану, через кілька років та сама медсестра пішла до монастиря кармелітів, щоб просити прощення, і дала свідчення під час опитування для беатифікаційного процесу, проведеного в Римі у листопаді 1985 року.

Сьогодні суспільне життя надто часто зводиться до виживання тих, хто найпронизливіше кричить, і боляче спостерігати, як ця деградація дебатів і коментарів просочилася у «нові медіа» — на католицькі вебсайти, канали в Ютубі, дописи у Фейсбуку та Твіттері. Життя і приклад цього голландського кармеліта, складної особистості, що писала і закликала інших писати так, щоби католицька журналістика могла стати потужною формою християнського свідчення та євангелізації, справді надважливі сьогодні. 

Святий Тите, молися за нас.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity