Роздуми

Найдивовижніша частина Нагірної проповіді

17 Травня 2022, 13:14 2422

Нагірна проповідь для кожного з нас — це насамперед вісім євангельських блаженств. Але вони займають лише десять рядків, тоді як уся проповідь, викладена у Євангелії від Матея, у десять разів більша і охоплює три розділи. 

Всі ми визнаємо, що послання нашого Господа глибоко духовне; безперечно, воно було дуже відмінним від того, що звикла чути Його «аудиторія». Але коли я перечитував його останніми днями, мене особливо вразили три рядки.

У всіх нас бувають особливі моменти під час читання Святого Письма, коли якийсь аспект тексту вражає нас по-новому, створюючи для нас важливе духовне осяяння. Це одна з причин, чому так важливо читати і перечитувати Святе Письмо, завдяки якому Святий Дух входить у наші серця, дає нам змогу миттєво побачити щось більше про Бога та про наші стосунки з Ним і з ближніми в Ісусі Христі та через Нього.

Нещодавно я помітив, що у розділі 7, 21-23 міститься щось зовсім особливе. Звичайно, у своїй проповіді Господь наголошує на новому, глибшому розумінні життя, в якому сповнюється все, що євреї знали завдяки Закону: «Не думайте, що Я прийшов усунути закон чи пророків: Я прийшов їх не усунути, а доповнити» (Мт 5, 17). Найцікавіше і найскладніше загалом — це духовна піднесеність послання, що знову і знову підкреслює, що ми наближаємося до Бога не через світове панування, а через смирення, чистоту серця та милосердя до інших.

Позитивна духовність Нагірної проповіді охоплює, але разом із цим і перевищує звичне уникання очевидних гріхів: «Ви чули, що було сказано давнім: Не вбивай; і коли хтось уб’є, той підпаде судові. А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові» (Мт 5, 21-22). Господь розглядає кожну тему і поглиблює наше духовне розуміння не просто як правило, а як життєву позицію, всебічно сформовану безкорисливою любов’ю.

Але це також і дуже людяний підхід. На кожному етапі Ісус має на увазі більш досконале розуміння людських реалій: гніву, пожадливості, розлучень, клятв, відплати, любові до ворогів, щедрості до тих, хто її потребує. Він поглиблює наше розуміння стосунків із Богом, навчаючи нас молитви Отче наш, коментуючи піст, заохочуючи шукати скарбів на небесах і закликаючи відкинути наші тривоги і довіряти Богові. Він посилається на моральний закон і його виконання, а також на нашу потребу бути схожими на дитину, залежну від любові батька: «Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять» (Мт 7, 11). Ісус навіть підкреслює, наскільки важливі Його слова з приводу цих речей: «А кожний, хто слухає ці мої слова й не виконує їх, подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску. Полилася злива, розіллялися ріки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика» (Мт 7, 26-27).

Протягом усієї проповіді Ісус проголошує не стільки свою власну важливість, скільки важливість Його вчення та стосунків із Небесним Отцем. Він не називає себе Богом чи Сином Божим; Він не стверджує, що говорить як Бог — радше, про Бога.

Але в одному місці Він раптово змінює свій тон та систему відліку. Настрій змінюється, і Він дає нам проблиск своєї слави, майже несподівано вигукуючи: «Не кожний, хто промовляє до Мене: Господи, Господи! — ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця Мого, що на небі. Багато Мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не Твоїм ім’ям пророкували? Хіба не Твоїм ім’ям бісів виганяли? Хіба не Твоїм ім’ям силу чудес творили? І тоді Я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від Мене, ви, що чините беззаконня!» (Мт 7, 21-23).

«Той день» був зрозумілий Його безпосередній аудиторії як великий «день Господній», на який посилається більшість пророків Святого Письма,— час, коли Бог повністю явить себе у силі та суді, караючи винних і встановлюючи остаточне царство Божої праведності. «Той день» — страшний день. Це день, коли будь-який опір Богу знаходить свій ганебний та безнадійний кінець.

І тут раптом, без жодного попередження, Ісус перестає говорити про Бога у третій особі, вигукуючи натомість, що того далекого дня Він скаже, що ніколи не знав багатьох із тих, хто зватиме Його Господом.

Нагірна проповідь — це лише чверть нашої мандрівки сторінками Євангелія від Матея. Крім голосу, подібного до грому, що пролунав під час Хрещення Господнього, євангеліст ще не описав жодного чуда. Але тут, у цю мить, ми раптово бачимо щось набагато більше та зовсім інше.

Переклад CREDO за: Д-р Джефф Мірус, Catholic Culture

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Ісус Христос

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity