Питання: Чи свобода має межі? Чи можу я завжди вибирати те, що хочу, не зважаючи на наслідки та інших людей?
Відповідь:
Свобода і вільний вибір — це теми, дуже нам близькі. Ми часто про них розмовляємо, сперечаємося — не лише в колі сім’ї чи друзів, а й у публічному просторі. Бог створив людину істотою розумною, даючи їй гідність особи, обдарованої можливістю вирішувати і панувати над своїми вчинками. Свобода передбачає можливість вибору між добром і злом, а потім — або зростання в досконалості, або падіння і гріха. Потрібно чітко зазначити, що межею свободи є свобода і благо іншої людини. В ім’я вільного вибору я можу вкрасти чиюсь власність, але мені доведеться рахуватися з юридичними наслідками: я буду за це покараний, тому що мій вчинок, мій вибір порушив суспільний порядок і благо іншої людини.
Теолог Ганс Урс фон Бальтазар написав, що «істоті, яку Бог обдарував найбільшим даром — свободою, Бог змушений залишити свободу вибору; істота, наперед “загартована” у добрі, не була би вільною». Він наголошував, що людина хоче пізнати не лише добро, а й зло: «А той, хто хоче пізнати “глибини сатани” (пор. Одкр 2, 24), втрачає відчуття і знання добра, яким є Бог».
Свобода має поєднуватися з відповідальністю і любов’ю до правди. Сьогодні, на жаль, багато людей розмежовують свободу і правду. В перспективі віри ми знаємо, що свобода людини і Божий закон пов’язані між собою. Насправді ж визначення, що таке добро, а що — зло, належить до компетенції не людини, а Бога. Тому в реалізації свободи велику роль відіграє правильно сформована совість. Це остаточний критерій якості рішень, які приймає людина. Тому жодна людина не є і не може бути зобов’язана в своїй совісті поважати закони чи постанови цивільної влади, якщо вони суперечать моральному порядку. Декалог потрібен, щоби свобода людини не перетворилася на свавілля. Справді бо, як учив св. Йоан Павло ІІ, «від цих десяти простих слів залежить майбутнє людини і суспільства».
фінансово.
Щиро дякуємо!
