Його Преосвященство Лазар Ю Хун Сік поділився думками про формацію священників, вказуючи на численні приклади свідчення життя тих, хто живе Євангелієм.
Серед нових кардиналів, чиї імена яких Папа Франциск оголосив в останню неділю травня, є архієпископ Лазар Ю Хун Сік — префект Дикастерії у справах духовенства (колишньої Конгрегації у справах духовенства). В інтерв’ю для Vatican News 70-річний ієрарх поділився думками про священство, формування в семінаріях та особливість Церкви в Азії.
Перша реакція на призначення
Архієпископ Лазар дізнався про кардинальське призначення, перебуваючи з душпастирським дорученням в одному з марійних храмів Хорватії. Дізнавшись по телефону цю вістку, він вимкнув телефон і провів ще деякий час, молячись Розарій перед Пресвятими Дарами. Він просив Богородицю допомогти добре відповісти на нове доручення. «Потім знову увімкнув телефон і мене засипали телефонними дзвінками та повідомленнями, і я сказав собі: “Я не гідний; але якщо Святіший Отець призначив мене кардиналом, тоді бути кардиналом для мене означатиме ще більше любити Церкву, краще служити Папі, бути знаряддям Божої благодаті для всіх священиків, дияконів і семінаристів світу”», — каже архієпископ. Його кардинальське служіння відзначатиметься слуханням Святішого Отця, щоби зрозуміти, чого Папа очікує від нього як префекта Дикастерії у справах духовенства, зрозуміти, яких священників сьогодні потребує Церква. Як їх вибрати? Як формувати?
Бачення своєї майбутньої місії
«Я бачу дуже чітку відповідь щодо цього відтоді, як на початку понтифікату Папа подарував нам Апостольське напоумлення “Evangelii gaudium”. Згідно з ним, важливо жити Божим словом. Ми взагалі говоримо, що хто живе Божим словом, той — християнин, а хто не живе ним, не може так називатися. Спільно жити Божим словом, як закликає Святіший Отець в енцикліці “Fratelli tutti”, тобто бути братами й сестрами в євангельській атмосфері взаємної любові», — відзначає ієрарх.
Префект ділиться думками про бачення духовенства у світлі вчення Папи Франциска, який бореться з клерикалізмом у Церкві. Він відзначає, що священик є батьком і тим, хто провадить церковну спільноту. Крім того, «священик є також сином спільноти, її товаришем у тому сенсі, що прямує вперед разом із нею, живлячись тим самим Хлібом. Тому, коли роль священика-отця абсолютизується, може зродитися клерикалізм. З іншого боку, коли добрий священик є батьком, але також у серці почувається сином і братом, тоді він любитиме спільноту всім своїм єством, присвячуватиме себе та весь свій час, і не гаятиме час на переслідування особистих прагнень і амбіцій. Важливо жити цим тринітарним життям разом зі спільнотою», — підкреслює майбутній кардинал.
Орієнтири зростання покликань до священства
Ще одним викликом для Церкви є зменшення покликань до священства у різних частинах світу. Архієпископ Лазар відзначає рису, яка може сприяти покликанню до священства. «Багато молоді хочуть наслідувати хороші приклади, яких не бракує. Тому йдеться про те, щоб запропонувати їм хороші приклади, достовірні свідчення тих, хто живе Євангеліям цілісно, і так уміє показати, що Бог є Любов і що перебування з Ним це наше єдине благо, єдине істинне щастя людського серця», — зазначає префект Дикастерії у справах духовенства.
У цьому завданні необхідно зосередитися на відповідному формуванні в духовних семінаріях. «Семінарія — це не фабрика, де виробляють священиків, а радше місце, де живуть учні Ісуса й там поступово стають Його апостолами. Тому в семінарії необхідно насамперед жити Словом — як на особистому рівні, так і в спільнотному житті», — зауважує майбутній кардинал.
Пам’ятний камінь на честь 108 корейський мучеників. Сеул. Джерело: Вікіпедія
Кров мучеників — це справді засів
Архієпископ Лазар Ю Хун Сік походить із Південної Кореї — однієї з країн Азії, яка відзначається розквітом покликань до священства. Він пов’язує це з мученицьким виміром Церкви. «Християнська історія Кореї — це історія мучеників, і багато з них отримали дар віри через свідчення мирян. Правдою є те, що покликання до священства останнім часом зросли; але зараз вони там також зменшуються, хоча Церква залишається дуже відданою просуванню та супроводу покликань до священства і богопосвяченого життя — як чоловіків, так і жінок. Особисто я бачу покликання в Кореї як дар, який Бог дав нам і не перестає давати через наших мучеників. Тому ми повинні повернутися до прикладу мучеників, і я певен, що це також може стосуватися інших країн», — зазначає архієпископ Лазар.
Потреба у зрілих священниках
Говорячи про виклики перед священниками, ієрарх розповідає про вплив медіа на образ священика. «Священство — це великий Божий дар. Часто медіа бомбардують слухача не завжди хорошими новинами про священиків… Але я бачу, що є багато священників-героїв, добрих, чудових священників: парафіяльних душпастирів, місіонерів на служінні Божому людові, та найперше — марґіналізованим у суспільстві. Отож, важливо і необхідно підбадьорити священників, щоб вони були радісними: ніколи — з кислим обличчям, а з усмішкою на вустах, здатними виражати також і на своїх обличчях красу отриманого дару. Є багато гарних історій про священників, які можна розповісти, а не лише потворні та неприємні, яких, на жаль, не бракує», — зазначає Його Преосвященство.
Майбутній кардинал відчуває величезний біль через випадки зловживань священників, скоєних проти неповнолітніх. Тому наголошує на запобіганні цьому ще на стадії формування. «Я вважаю, що якщо нам вдасться сформувати зрілих священників у загальнолюдському, духовному та інтелектуальному вимірах, то вони не будуть використовувати сексуальність виключно для задоволення, не чинитимуть зловживання проти неповнолітніх, а навпаки, будуть їх поважати і допомагати їм — як це, зрештою, робила і робить переважна більшість священиків. Отже, питання в тому, щоби сформувати міцних і зрілих священиків, і я впевнений, що тоді ми нарешті менше чутимемо про зловживання та інші лиха».
На завершення архієпископ Лазар Ю Хун Сік відзначає потребу Церкви у священниках, адже «неможливо уявити Церкву без священиків. Тому весь Божий люд має молитися про дар нових священиків. Це моя надія. І я впевнений, що скоро Господь дасть нам цю благодать і покаже нам дорогу».
фінансово.
Щиро дякуємо!
