У серпні кожна квіточка кличе: занеси мене до храму! Давня традиція — приносити на Службу Божу для освячення букети на честь Божої Матері.
Що має бути у такому традиційному букеті? Як укласти правильну «в’язанку» на честь Діви Марії? Куди її потім використати?
Згадаємо про звичаї одного з найпрекрасніших марійних свят і покажемо, як зробити святковий букет.
Традиція дякувати за плоди
Для мешканців села 15 серпня — це увінчання сезону найінтенсивнішої праці в полі. Збір урожаю — це величезні зусилля селян, тому урочистість Успіння Пресвятої Діви Марії, яку зазвичай святкували вже по жнивах, по селах відзначали як свято Божої Матері Зільної (усякого зілля). В цей день Діві Марії дякували за добрі плоди, молилися про наступний урожай, про здоров’я для нив, тварин і людей. Побутувало переконання, що букет, освячений на цю урочистість, набуває навіть лікувальних здібностей.
У цьому букеті мало бути місце для всього: збіжжя, плодів, гарних квітів; до нього охоче надавали також лікарські трави з городу та дикі корисні рослини.
Не тільки квіти, або Картопля в букеті
Колись святилося чи не всі підряд плоди землі, причому в буквальному сенсі. Бувало, що до букету додавали картоплини, насаджені на палички, чи галузки ліщини з горіхами.
Найважливішими, однак, були збіжжя та лікарські трави. Після освячення такий букет використовували у різних господарських потребах. Димом із жевріння підпаленого зілля лікували тварин та обкурювали хати. З освяченого зілля робили напари, які давали хворим. Деякі селяни клали освячені гілочки на межі поміж ланами, щоб «відлякати нечисть» і вигнати шкідників із поля. А окрім цих народних звичаїв, що напів’язичницьки переплелися з релігійними обрядами, освячене зілля було для людей майже сакральним об’єктом. Його вішали за образами на покуті.
Так само, як освячені верби на Вербну неділю, цей букет не можна було просто так викинути. Його треба було висушити й використати, або принаймні спалити, а «освячений» попіл розвіяти в городі.
Невід’ємним елементом букету на 15 серпня були також рослини для оздоблення. Кожна хазяйка вибирала найкрасивіші квіти зі свого саду. В кого не було своїх квітів, прикрашали в’язанку польовими.
Що вкласти в букет?
Традиційно для освячення збирали корисні та лікувальні трави: копитняк, материнку, полин, м’яту. Готуючи свій власний букет, ми не змушені суворо дотримуватися якихось «сакральних правил», бо їх нема. Варто брати рослини, які легко засушити, якщо ви плануєте тримати цей букет у домі довго. Дуже добре для цієї мети надаються гортензії, які, окрім того, ще й мають «марійні кольори»: білий і блакитний.
Серпневий букет, нащадок селянської подяки, має містити збіжжя, — але це не означає, що ми мусимо їхати в поля за колосками пшениці. Можна взяти просто декоративні рослини.
В нашому букеті колоски — це тільки додаток, а головну роль відіграє щириця (амарант). Це теж зернова рослина, родом із Південної Америки, дуже популярна останнім часом у хазяйок в кухні, так званий superfood. У наших букетах використовуємо «двоюрідну сестру» південноамериканського амаранта — щирицю хвостату, яку в наших краях вирощують саме як декоративну рослину.
Її пурпурно-фіолетові султани ніби виготовлені з оксамиту. Це дуже стійка рослина, і вона прекрасно засушується. Якщо ж ми хочемо потім насправді використовувати освячене зілля для лікування чи в кулінарії, можна вкласти в букет м’яту і(або) мелісу.
Хорошою думкою буде також використання суцвіть фенхелю, який потім будемо додавати до напівфабрикатів. Ми вдома замість фенхелю зазвичай додаємо борщівник сибірський («солодка трава»), він теж лікарська рослина — увага, не переплутайте з надзвичайно небезпечним борщівником Сосновського! Від фенхелю борщівник сибірський відрізняється браком запаху і ще тим, що він стійкіший, а отже — гарно прикрашатиме наш букет після того, як засохне.
Букет для засушування
Такий збір складається переважно з рослин, які зберігають декоративність після висушення. Тому в цьому букеті нема плодів, зате є стійкі гортензії. Традиційні колоски ми замінили красивішою на око щирицею.
Для сухої композиції:
Щириця хвостата
Борщівник звичайний
(можна замінити фенхелем, кмином, дягелем (дудником) лікарським, валер’яною тощо)
Садові гортензії (білі)
Широколистні гортензії (блакитні)
Кілька колосочків ячменю й жита
Деревій (можна пижмо)
Шнурочок або міцна нитка
Ножиці, секатор
Спосіб виконання:
Підготуйте квіти. Вибрані рослини очищаємо від нижнього листя, щоб не заважали формувати букет і не гнили у вазі.
Складіть основу композиції. Щирицю зв’яжіть у щільний пучок, на який як на основу ляже решта композиції. Це буде найвища рослина в букеті. Гілочки можна вкласти у піраміду, так щоб центральна була найвища, а решта оточували її віночком. Доповніть ніжними рослинами — в кожному букеті гарно виглядають делікатні тонкі рослини, які додають композиції легкості.
В класичних букетах це гіпсофіли й аспарагус. У нашому букеті цю функцію виконує дикий кріп і колоски ячменю. Додайте квіти-доповнювачі: у сформовану композицію увіткніть окремі міцні квітки з дрібнішими, дисковидними суцвіттями, наприклад, ехінацею чи деревій. Зв’яжіть букет і рівно обітніть кінці стебел.
Рожевий букет для вази
Свіжа монохромна композиція, побудована на класичних вирішеннях. Витримає кілька годин без води, а у вазі радуватиме вас довго. Гілки калини відсилають до традиції вміщувати плоди в букети, а ехінацея, барвистіша і більш декоративна, замінює типові зела.
Для композиції у вазу:
Сідач рожевий
Космея («краплі крові», «космос»)
Пемфігус (пухирчатка)
Галузки калини
Ехінацея пурпурна
Кілька житніх колосків
Спосіб виконання:
Квіти сідача очистити від нижнього листя. Зв’яжіть їх у середнього розміру округлий віхоть, уміщаючи всередині кілька колосків жита чи пшениці. Якщо потрібно, зразу обріжте. Додайте пухирчатку. В букет повтикайте окремі суцвіття ехінацеї. Обкладіть композицію розділеними ростками космеї, доповніть гілочками калини. Зв’яжіть шнурком, обітніть кінці стебел.
Переклад CREDO за: Поля Мадей-Любера, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
