Діти та молодь з кармелітської парафії Непорочного Зачаття ПДМ в Бердичеві перебували на відпочинку в осередку Карітас-Спес в Яблуниці з 27 липня по 4 серпня.
Під час відпочинку ми роздумували над «Посланням до Діогнета». У рядках цього старовинного тексту з другого століття знайшли завжди актуальні правди про християн. Учасники поїздки дізналися, як святий Юстин пояснює Діогнету ким є християни: не маючи особливої говірки, одягу чи окремих від інших міст, християни відрізняються поведінкою. Вчення, яке вони прийняли — від Бога, а не від людей. Воно передається не аругементами, а свідченням життя. Християни не покидають дітей, яких народили, і дотримуються вірності у подружньому житті, до якого готуються, зростаючи у відповідальності. Християни дотримуються правил держави, в якій живуть, та будучи лояльними громадянами, вони знають, що їх справжня батьківщина — на Небі. Свідомі, що вірність Христові неодноразово викликає переслідування, християни не відповідають тим самим, а благословляють переслідувачів.
Відлуння тих християнських правд можна було відчути кожного дня перебування в чудовому осередку в Яблуниці. Наша спільнота нараховувала 49 дітей від 5 по 18 років та 16 дорослих з посеред яких дванадцять — це батьки, два волонтера та двоє босих кармелітів. Чи в дорозі на гірському шляху, чи у басейні, чи під час Святої Меси, чи в автобусі, чи в їдальні, чи в іграх, танцях та конкурсах ми відчували прекрасну спільноту – насправді Божу родину. Гірськими краєвидами ми захоплювалися, підкорюючи Говерлю та гору Хом’як, мандруючи «стежкою Довбуша» та радіючи пікніком біля «серця Карпат» — чарівної інсталяції понад селом Ясіня.
Щодня ми організували Літургію. По черзі всі групи брали відповідальність за читання, псалом. Молодь та діти самі складали молитву вірних. Про порядок Літургії дбав брат Владислав та церемонярій Ілля. З огляду на ремонт храму, розташованого на території осередка, найчастіше Службу Божу ми відправляли під хрестом в центрі «Хресної дороги». Тут у «храмі під небесами» взивали ми до Божого Милосердя за Україну, за її захисників, за всіх постраждалих, полонених та переселенців.
Ранкова зарядка під керівництвом молодого волонтера Олександра, купання в чудовому басейні в Рахові, вечірні танці, були способом відчути радість життя, вдячність та повагу до людського тіла. Програму доповнювали квести, які придумувала волонтерка Діана.
Спільнота дітей та молоді могла насолоджуватися безтурботністю завдяки опіці батьків. Вони дбали про додаткові солодкі призи. Декілька разів стала також необхідна медична допомога, яку надавала в фаховий спосіб одна з мам – пані Інна.
На території осередка ми знайомились з людьми, які по декілька місяців перебувають далеко від своєї домівки, а часто вже її позбавленні внаслідок війни. Посеред нас також було п’ятеро людей зі статусом біженця — троє учасників, які до війни жили під Харковом а двоє в Херсоні.
Ця подія посеред важкого часу відбулася завдяки фінансовій допомозі, яку добрі люди на прохання наших братів босих кармелітів та сестер босих кармеліток з цілого світу зібрали на рахунок нашої делегатури в Україні. Велика подяка тим людям!
фінансово.
Щиро дякуємо!
