Вона не мусила бути в каплиці. Їдучи поїздом, у числі інших подорожніх, вона заглибилася в Бога, розчинилась у неперервній молитві.
Ніхто й ніщо їй не перешкоджало, бо обік неї молився її ангел-хранитель…
Невпинна молитва св. Фаустини
Про Йоана Павла ІІ Андре Фросар свого часу написав: «Папа молиться, як дихає». Те саме можемо сказати про св. Сестру Фаустину. Її щоденне життя було сповнене неустанною молитвою. Зрештою, вона сама про це засвідчила, якщо згадаємо хоч би про новенну перед святом Непорочного Зачаття. Під час цієї особистої новенни вона щодня відмовляла на честь Божої Матері тисячу «Радуйся, Маріє», ні в чому не занедбуючи — що сильно підкреслювала — жодного зі своїх обов’язків (Щоденник 1412нн).
Це не далося їй легко; зовсім навпаки. Як зазначає сама сестра, «ця справа вимагає багатенько уваги і зусиль» (Щ 1413), зосередженості серця й витривалості волі. Цього її також вчив ангел-хранитель, про що свідчить хоч би отака «наука».
Ангел у поїзді
«Коли ми у Варшаві сіли в поїзд до Кракова, я знову побачила свого ангела-хранителя обік себе, він молився, споглядаючи Бога, а моя думка слідувала за ним» (Щ 490). Він виконував свій обов’язок оберігати душу й тіло. Але це нічим не заважало йому виконувати найважливіше завдання — перебувати при Богові, споглядати Його.
Яким же досконалим був для Фаустини цей приклад, якщо її думка «слідувала за ним»! Їй не потрібно було перебувати безпосередньо в каплиці. Їдучи потягом, посеред інших пасажирів, вона занурилася в Бога, у неустанну молитву. Ніхто й ніщо їй не заважало, бо поруч був її занурений у молитву ангел-хранитель.
Інколи молитву св. Фаустини супроводжували глибокі емоційні переживання. Якось увечері, задивившись у небо, повна захвату красою всесвіту, вона відчула в душі незбагненний вогонь любові до Творця. У глибокій покорі сестра прославляла Бога і відчувала щораз більшу тугу за Ним. Попри близькість свого ангела-хранителя, вона не зуміла опанувати зворушення і визнала: «Туга за Богом ще більше мене охопила» (Щ 470).
Близькість зі своїм ангелом
Як біля св. Фаустини, так і біла кожного з нас є наші ангели-хранителі. Вони вділяють нам натхнень, дають розпізнати, якою є воля Бога: що добре, що приємне і що досконале (Рим 12, 2). І поспішають нам із допомогою, щоб ми могли противитися підступним спокушанням диявола (Еф 6, 12).
Наслідуймо св. Фаустину в її близькості зі своїм ангелом-хранителем. Він був для неї справжнім другом, захисником, довіреною особою. Вона до нього молилася, кликала його у моменти загроз ввід сатани (Щ 412), просила про допомогу (Щ 419) і про посередництво (Щ 1174).
А також вона була ідеально (!) слухняна своєму ангелу-хранителю (Щ 314, 820, 470, 683) і повна довіри до нього (Щ 412). І так само, як він, постійно споглядала Бога, перебуваючи в зосередженості серця.
Уривок із книжки о. Кароля Домбровського за публікацією у двомісячнику «Хто як Бог». Підготовка, підзаголовки і скорочення — Aleteia.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
