Кардинал Крістоф Шенборн «із великою радістю» відреагував на повідомлення про те, що Антон Цайлінґер отримав Нобелівську премію в галузі фізики, і похвалив його як «відкритого на трансцендецію природознавця та співрозмовника світового рівня».
«Я ставлю його в ряд дуже великих природознавців», — наголосив архієпископ Відня в розмові з австрійською католицькою агенцією Kathpress. На думку кардинала, Цайлінґер «належить до тих природознавців, які не вважають свою науку причиною для виключення трансцендентності».
Ще 1996 р. Цайлінґер, тоді професор експериментальної фізики Інсбрукського університету, отримав Премію кардинала Іннітцера, яку присуджує Віденська архідієцезія. Нагороду Цайлінґеру тоді вручив сам кардинал Шенборн; пізніше він зустрівся з науковцем і розмовляв із ним. «Я дуже добре пам’ятаю дискусію з професором Цайлінґером і його докторантами про створення та еволюцію», — сказав кардинал Шенборн. Він зазначив, що зв’язок між наукою та вірою «завжди був для Цайлінґера важливою темою».
Упродовж своєї кар’єри Антон Цайлінгер часто виступав за гармонійне співіснування науки та релігії. На його думку, конфлікти виникають лише тоді, коли одна з двох дисциплін виходить за межі своєї компетенції. Якщо на початку Середньовіччя Церква іноді займала неприйнятну позицію, то сьогодні такі порушення походять з боку природничих наук. Їхні представники інколи вважали, що можуть зруйнувати релігійний світогляд або висміяти його, що він є «нісенітницею», бо «Бог не є незбагненним». Нинішній Нобелівський лауреат вважає знайдення синтезу двох галузей одним із центральних завдань у майбутньому.
Цайлінгер також не раз читав лекції на тему «розум і віра». У 2017 р. — з нагоди 25-річчя священства архієпископа Франца Лакнера — він процитував іншого Нобелівського лауреата з фізики, Вернера Гейзенберга (1901-1976): «Перший напій із чаші природничих наук робить людину атеїстом, але на дні чаші чекає Бог». Його також захопив вислів Йозефа Ратцінгера: «Немає віри без сумнівів; але віруючий може втішитися тим, що навіть невіруючий іноді сумнівається».
Про нагородження Цайлінгера Нобелівською премією з фізики було оголошено 4 жовтня 2022 р. на пресконференції в Стокгольмі. Разом із 77-річним ученим із Верхньої Австрії лауреатами Нобелівської премії з фізики стали француз Ален Аспект і американець Джон Ф. Клаузер. Згідно з заявою журі, троє науковців «провели новаторські дослідження заплутаних квантових станів, коли стан однієї з цих частинок визначає стан іншої, навіть якщо вони настільки далеко одна від одної, що жодна не встигне переміститися між ними». Результати їхніх досліджень проклали шлях до створення квантових комп’ютерів, які вже дали людству квантові криптографічні методи.
Антон Цайлінґер походить із Рід-ім-Іннкрайса (Верхня Австрія) і вважається піонером у галузі «передачі квантової інформації між фотонами», що привело до численних проривів і рекордів трансмісії в останні десятиліття. «Тим часом квантова фізика пройшла шлях від філософської дисципліни до технологічного застосування, але багато фундаментальних питань залишаються без відповіді», — зазначив лауреат Нобелівської премії.
Цайлінґер отримає третину винагороди, у розмірі 10 мільйонів шведських крон (близько 920 тис. євро), на церемонії в Стокгольмі, що відбудеться 10 грудня, у річницю смерті засновника премії — Альфреда Нобеля.
фінансово.
Щиро дякуємо!
