Уміти прийняти несподівану радість

Роздуми над Словом Божим на четвер ХХХІІІ звичайного тижня, рік ІІ

Дуже добрим коментарем до слів сьогоднішнього Євангелія «за те, що ти не зрозуміло часу твоїх відвідин,» стають слова з іншого фрагменту Євангелії від св. Луки: «Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати твоїх дітей, немов квочка свій виводок під крила, — та ви не захотіли!» (Лк 13, 34) .

Єрусалим не впізнав свого Спасителя, і наслідки цього показує сьогоднішній фрагмент Євангелії. Ці слова повні застереження й докору. Господь не карає, але дає нам свободу вибору. Також наше життя може стати схожим на зруйнований Єрусалим, якщо не розпізнаємо Господа, котрий приходить до нас у наших ближніх, у Слові, в Таїнствах Церкви, якщо неправильно сприймемо Його волю і будемо наполегливо чіплятися за свою власну.

Як же часто нам здається, що хтось, хто приходить несподівано, без попередження, нищить наш план дня; так само як і раптові події, які я не очікував, і не передбачив. А це, можливо, і є той час, коли нас відвідує сам Господь.

Яким же контрастом до такого нашого ставлення є зустріч Марії та Єлизавети! У ті часи не було змоги домовитися про зустріч, люди просто приходили. Єлизавета пізнала у своєму серці радість зустрічі. А ми часто залишаємося без радості і з претензіями в серці.