Мій Ісусе, приведи мене до святості! Розпочато беатифікаційний процес Кармен Ернандес

У Мадриді офіційно розпочався беатифікаційний процес Кармен Ернандес — співзасновниці Неокатехуменальної Дороги.

Мій Ісусе, приведи мене до святості!
(«Щоденники 1979-1981», п. 77)

4 грудня 2022 р. у Мадриді відбувся Акт особливого значення для всієї Церкви: відкриття дієцезіяльної фази беатифікаційного і канонізаційного процесу Кармен Ернандес Баррера. Вона разом з Кіко Арґуельо була співініціаторкою того шляху християнської ініціації, що зветься Неокатехуменальною Дорогою.

Відкриття процесу

В урочистій атмосфері інтерʼєру університету Франсіско де Віторія в Мадриді, в присутності кардинала Карлоса Осоро, двох кардиналів, 41 єпископа, і щонайменше 2000 людей із різних країн Європи і світу — адже місія, здійснена Кармен і Кіко, охоплює 135 країн і 5 континентів, і численні вірні просили про змогу брати участь у цій урочистій інавгурації — відбувся офіційний Акт мадридської Церкви.

У ньому можна виділити чотири частини: на початку — привітання і слова представлення з боку Кіко з молитвою і читанням Євангелія (Мк 9, 2‑8), фрагменту про Преображення Господнє, шо був особливо дорогий серцю Кармен. Далі — сесія відкриття процесу: було зачитано «Supplex libellus», тобто прохання, представлене постулатором від імені Міжнародної Екіпи, відповідальної за Неокатехуменальну Дорогу, для дієцезії, щоб розпочати цей процес. Також було зачитано документ «Nihil obstat» (лат.: «немає заперечень») щодо початку процесу, виданий Дикастерією у справах канонізацій. Зібрання прикликало Святого Духа, щоб Він супроводжував цю працю, архієпископ Мадрида склав присягу та прийняв представлене прохання, визначаючи дієцезіяльний трибунал, який поведе увесь процес. Один за одним єпископський делегат, промотор справедливості, нотаріус (та її заступниця), постулатор Справи склали присягу. Цей момент завершився прочитанням Актів сесії, яке здійснив секретар-канцлер, та промовою кардинала Осоро.

У третій частині Акту симфонічний оркестр Неокатехуменальної Дороги запропонував слухачам дві симфонічні поеми, укладені Кіко: «Акеда» і «Доньки єрусалимські». Перша поема показує жертву, яку Авраам був покликаний скласти на горі Морія, приносячи свого сина Ісаака, а той добровільно підставив шию, щоб не зробити жертву недійсною. І так на землі з’являється віра. Друга композиція, «Доньки єрусалимські», показує момент зустрічі Ісуса, обтяженого хрестом, із жінками, що плачуть над Ним. Господь їм каже: «Доньки єрусалимські, не плачте наді Мною, але плачте над собою і над вашими дітьми… якщо так обходяться з зеленим деревом, то що буде з сухим» (Лк 23, 28.31). Короткі завершальні промови і привітання архієпископа Мадрида завершили Акт.

Fotografie archimadrid.es – Luis Millán

Привітання Кіко

 Кіко Арґуельо промовив до присутніх на початку зустрічі. Привітавши кардиналів і єпископів, звертаючись до університетської влади, до настоятельок Згромадження Сестер Місіонерок Ісуса Христа — інституту, до якого 8 років належала Кармен, до всіх присутніх (катехістів-ітінерантів, ректорів семінарій Redemptoris Mater і братів та сестер спільнот, заснованих Кіко й Кармен понад 50 років тому), він прочитав листа, якого на цю нагоду надіслав кардинал Фаррелл, префект Дикастерії у справах мирян, родини і життя, і так прокоментував відкриття беатифікації Кармен:

— Я особисто дуже задоволений тим, що настав день, коли Церква розпочинає дієцезіяльну фазу Справи щодо беатифікації і канонізації Кармен Ернандес. Дякую архієпископу Мадрида кардиналу Карлосу Осоро за те, що він розпочав процес дослідження життя, чеснот і слави святості Кармен.

Господь зʼєднав Кармен зі мною більше як на 50 років у чудесній справі місії для євангелізації, яка розпочалася в цій дієцезії Мадрида як плід Собору.

Мені здається проявом Божого Провидіння той факт, що відкриття Справи збігається з роком, коли ми згадуємо 60 річницю початку II Ватиканського Собору. Кармен віддала життя заради того, щоб принести Собор у парафії через християнську ініціацію, що зветься Неокатехуменальною Дорогою.

Неймовірно бачити цю історію, що складається з подій і людей, цю роботу, яка була проведена не за письмовим столом, але звершена за дією Святого Духа. Там ми побачили, як Господь являвся, як дарував прощення, любов, єдність, християнську спільноту! Я і Кармен — ми стали свідками присутності Бога в євангелізації, свідками дії Бога в Церкві II Ватиканського Собору. У нас не було планів і наперед розроблених ідей. Понад 50 років ми могли давати свідчення про те, що Бог живий у своїй Церкві.

Кармен Ернандес і Кіко Аргуельо, Філіппіни, 2003

Кармен, ідучи за святим Франциском Ксаверієм (вчора [3 грудня. — Ред.] ми відзначали його літургійне свято), зовсім не думала про те, щоб лишатися в Іспанії, бо це було для неї наче запереченням місіонерського ідеалу. Але Бог так захотів, щоб ми опинилися в Паломерас Альтас, у Мадриді. Ми познайомилися 1964 року, після її повернення з історичного паломництва у Святу Землю. Я тоді пішов жити з убогими в бараках Паломерас.

Там Кармен пізнала спільноту братів і сестер, які збиралися в моєму бараку, і була глибоко вражена їхньою відповіддю на Боже Слово. Вона вирішила залишитися з нами, і ми побудували їй барак. Кармен бачила присутність Ісуса Христа, який прийшов спасати грішників, звершувати Пасхальну Тайну і створювати єдність там, де це було неможливим. Ісус Христос дарує себе як безкорисливу любов стосовно всіх людей.

З Божого Провидіння, прибуття єпископа Морсільо до бараків стало остаточним моментом початку співпраці Кармен зі мною. Якби не єпископ Морсільо, ми би не пішли в парафії. Він також відчинив нам двері в Італії. Кармен побачила в єпископі Морсільо близькість Церкви й повністю змінила своє ставлення до мене. У присутності архієпископа вона побачила здійснення обітниць, даних їй Богом в Ізраїлі.

Коли Кармен була в Ізраїлі, в Айн-Карім вона почула, наче у видінні, що Бог хоче від неї щось дати Вселенській Церкві, і що не йдеться про заснування згромадження. Я вам це кажу, бо це велика тайна Господа — ця співпраця Кармен зі мною.

Мені багато коштувало сприйняти Кармен, аж до моменту, коли Господь внутрішньо сказав мені, що це велика благодать, щоби при мені був хтось, хто постійно говоритиме правду. Бог прислав її до мене з певною місією. І тоді я прийняв Кармен із вірою, як особу, послану Богом. Я страждав аж до моменту, доки у вірі не зрозумів, що вона приходить від Бога, і з цього дня це стало для мене благодаттю.

Кармен була дивовижна! Це надзвичайна жінка, яка принесла багато добра, не тільки братам і сестрам Неокатехуменальної Дороги, але й усій Церкві.

Кармен, яка ж дивовижна жінка! Вона посідала грандіозний геній свободи і любові до Церкви. Вона ніколи мені не лестила, завжди говорила правду. Вона була спроможна стояти позаду мене, постійно при моєму боці, щоб допомагати. Вона мала чітке розуміння, що місія, якою її наділив Бог, полягає в тому, щоб заради Неокатехуменальної Дороги підтримувати, захищати і поправляти мене.

Заради любові до Церкви і своїх братів та сестер, вона була при моєму боці 52 роки, навіть якщо це часом була складно для неї; але Кармен цікавило лише одне: чинити Божу волю. Вона вбачала її в тому, щоб бути зі мною у тій християнській ініціації, якою є Неокатехуменальна Дорога.

Кармен була винятковою жінкою з насправді величезною щедрістю: вона перекреслила себе, щоб я міг діяти. Незважаючи на виправляння мене, вона була позаду мене, щоб підтримувати. Вона є прикладом свободи, щирості, вільної розмови з усіма. Вона говорила правду братам у спільнотах. І коли брат віддалявся, вона його кликала і шукала, як загублену вівцю, з любов’ю.

Це жінка надзвичайна, справжня пророкиня, справжня місіонерка, яка переживала свою віру героїчним чином. Жінка надзвичайна! Дуже важлива для Церкви, постійно в молитві, закохана у Христа, Писання і Пасху, з безумовною любов’ю до папи і Церкви.

Fotografie archimadrid.es – Luis Millán

Ми разом є ініціаторами харизми, чуда Господнього заради Церкви. Слова Папи Франциска в Тор Вергата у 2018 році з нагоди 50-річчя Неокатеуменальної Дороги: «Ви є даром Святого Духа для Церкви» — підтверджують прагнення Кармен, щоб у Дорозі було видно, що тут діє Бог, що це діло Святого Духа у Церкві, який сам покликав нас бути ініціаторами. На останній аудієнції для Міжнародної Екіпи Неокатехуменальної Дороги Папа Франциск висловив радість щодо початку цього процесу.

Тому прагну, щоби Церква у цій Справі канонізації, яка розпочинається, дослідила її життя, яке часто було розіпʼятим, мовчазним і стражденним, наче «всередині темної ночі». Прагну також, щоб вийшли на світло її чесноти, багато з яких є укритими, багато з яких є героїчними. Прагну, щоб Церква могла зробити розпізнання відносно цього.

Я дякую Богові, що мав можливість пізнати її та працювати з нею у «важких трудах заради Євангелія», як каже святий Павло. Кармен! Яка ж велика жінка, з винятковою вірою! О, яка велика є любов до Христа і її Церкви!

(…) Цього вечора ми хочемо представити фрагмент із Євангелія, який глибоко зворушував Кармен: Преображення. Воно є чудовим і вражаючим призначенням історії людини, і вже сповнилось у Діві Марії, яка є образом не тільки Церкви, але й усього людства.

Преображення приведе цю людину, прийняту Ісусом Христом, до повного обожествлення. Це вознесення до слави неба, до Вознесіння. І це можна пізнати тут, тому що ми, християни, через хрещення переображуємося з дня на день, і навіть якщо це тіло слабне — ми переображуємося в обличчя Ісуса Христа. Це і є християнська віра, яка освітлює історію, майбутнє людства: Преображення.

Fotografie archimadrid.es – Luis Millán

Святість Кармен сьогодні

Говорити про святість у сучасному світі, ба навіть у самій Церкві, може здаватися чимось невідповідним, приватним, чимось, що не має жодного зв’язку зі справжніми проблемами… Чи це справді так?

Святість, перш ніж бути «чимось, що стосується нас», є пристрасним закликом Бога: «Будьте святими, бо Я, Господь, ваш Бог, є святим» (Лев 19,2). «Як Святим є Той, хто вас покликав, станьте святими також і ви… Бо написано: будете святими, бо Я святий» (1 Пт 1, 16). Для того, хто вірує, говорити про святість — це уприсутнювати Святого, Бога, уприсутнювати Його дії, Його славу, яка шукає і бажає життя людини: «Славою Бога є людина, що живе», вигукує святий Іриней.

Говорити про святість Кармен — це передусім уприсутнювати дію Бога в ній, говорити про те, що позначило і характеризувало її історію, її життя. Вражає, коли відкриваємо її щоденники і слідкуємо за її думками, за її стражданнями, за її молитвою, за її духом:

У день, коли 1979 року папа Йоан Павло II проголошував блаженними двох святих, Кармен написала у щоденнику:

Бідній, яка не має нічого, мені приходить внутрішнє прагнення Твоєї єдиної присутності, Господи, укриті бажання святості, жертви, сповнити день Твоєю близькістю. Молитва. Господи, прийди сам, щоб наповнити сенсом блага, речі…
(«Щоденники 1979-1981», п. 77, 29 квітня 1979).

О Ісусе, наріжний каменю, життя, непорушно побудоване на хресті. Прийди, Ісусе, освіти своїм обличчям моє життя. Допоможи оперти моє існування на Тобі. Мій Ісусе, приведе мене до молитви, до Твоєї святості, о моє прибіжище, моє життя. Прийди, Найсвятіший Духу, май співчуття до мого буття убогою»
(«Щоденники 1979-1981», п. 85, 8 травня 1979).

Святістю для Кармен є передусім визнання віри в Ісуса, який любить: «Найсолодший, святий, грандіозний»; («Щоденники 1979-1981”, п. 780, 15 грудня 1981); визнання віри в Його вірність: «…Вірю в Твою ЛЮБОВ, Ти вірний і СВЯТИЙ, благословенний Ти, Ісусе, Твоя ніжність доходить до мене, і я буду жити [2]; 366. «Не дозволь моїм ногам захитатися. Захищай мене. Ти, Вірний, Святий, мій Ісусе» («Щоденники 1979-1981», п. 366, 4 вересня 1980); визнання віри в Його дозвіл на те, щоб Його розіп’яли заради любові: «Ти Святий, безкінечний, найсолодший. І Ти розіп’ятий заради любові до мене» («Щоденники 1979-1981», п. 231, 1 квітня 1980). Кармен пристрасно шукає Його: «Мій Ісусе, єдиний Святий, Єдиний, де Ти?» («Щоденники. 1979-1981», п. 267, 15 травня 1980); вона відчуває Його як свого визволителя: «Ти — визволитель, прекрасний, світло, життя, воскресіння з мертвих, праведний і розіп’ятий» («Щоденники 1979-1981», п. 187, 16 лютого 1980); Він є той, в чиє Ім’я вона веде кожну битву: «У Твоє Ім’я, Ісусе, Ісусе встаю до кожної битви. Ти є. Твоє Ім’я святе. Прийди, Ісусе» («Щоденники», п. 299, 23 червня 1980).

Ось цю святість Справа, відкрита сьогодні в дієцезії Мадрида через особу її архієпископа кардинала Карлоса Осоро і через призначення дієцезіяльного трибуналу, який її поведе, повинна зафіксувати свідченнями і документами, які пізніше будуть вислані до Рима для офіційної декларації, коли все буде готове.

https://neocatechumenaleiter.org