Дехто з віруючих із великим зусиллям переконує себе в дійсності того, що живий Ісус насправді присутній у Пресвятих Дарах.
Ось житейський анекдот із подорожі Йоана Павла ІІ до Балтімора, США, де він побував 1995 року, яка може комусь допомогти у підтвердженні цієї віри.
Небагато журналістів із супроводу Йоана Павла ІІ в його Апостольських подорожах за час його тривалого понтифікату зацікавилися цієї дивовижною історією, яку розповів «Catholic Times» — журнал дієцезії Спрінгфілд. Це сталося під час четвертого душпастирського візиту Папи Войтили у Сполучені Штати.
Все почалося з невеликої зміни у програмі, внесеної в останню мить, — що Йоан Павло ІІ часто практикував.
Папа і поліцейські собаки
Був день 8 жовтня 1995 року — останній день папського візиту до Балтімора. Йоан Павло ІІ мав зустрітися з кліриками семінарії Пресвятої Діви Марії. Варто уточнити, що зустріч мала відбутися в семінарському саду.
Прибувши на місце, папа, попри дуже напружену програму, запитав, чи міг би він спершу помолитися в каплиці семінарії. Служба безпеки, яка не передбачала візиту папи до каплиці, розташованої всередині будинку, швидко взялася до діла. Згідно з процедурою, старанно обшукали всю будівлю, приділивши особливу увагу каплиці, де папа хотів молитися.
Для цього привели поліцейських собак, спеціально навчених викривати людську присутність, навіть якнайбільш приховану, щоби так уберегти папу від теоретичної можливості якогось замаху чи нападу. Такі спеціально видресирувані собаки часто працюють, скажімо, на територіях, уражених землетрусами, де собаки розшукують людей, які залишилися глибоко під завалами.
Живий Ісус у дарохранительниці
Після перевірки коридорів та кімнат семінарії собак завели у каплицю, де вони, голосно гавкаючи, затрималися перед дарохранительницею і вперто не бажали зрушитися з місця. Це чітко показувало, що хтось переховувався всередині!
Зворушений цією історією, о. Єлисей Ноель, автор «Адорації, яка подобається Богу» (Видавництво Святого Павла), написав у своїй книжці, що якогось дня у храмі розповів цю історію дітям, які готувалися до Першого Причастя. Потім запитав їх, чому собаки затрималися біля табернакля. Всі діти без вагання відповіли, що це означає присутність живої особи.
«Потім я запитав їх, що то за особа. І знову всі згідно відповіли: “То Ісус!” Я б хотів, щоб ви всі мали віру, подібну до віри цих малих дітей, а насамперед — щоб ви її виражали через поклоніння в дусі та істині, так, як цього прагне наш Отець небесний».
Ця прекрасна історія напевно може допомогти тим, хто має сумніви у вірі, дозріти до гарячого поклоніння Богу та глибшого розуміння адорації.
Переклад CREDO за: Мажена Девуд, Aleteia
Фото: Baltimore Sun
фінансово.
Щиро дякуємо!
