Для Фернанду Сантуша, тренера португальських футболістів, заклик Богородиці з Фатіми «такий чіткий, що його чути в серці, як через гучномовець».
Сам футболіст, а тепер уже тренер португальської збірної нерідко публічно визнає свою віру та ділиться нею. Нещодавно нагодою для цього стала зустріч зі священниками та кліриками, що займаються спортом. Вони готуються до так званого Clericus Cup — футбольного чемпіонату духовенства.
Особливим місцем для тренера Фернанду є Фатімський санктуарій. Хоча Сантуш свої пріоритети виставив чітко: «Я не шанувальник Фатіми — я шанувальник Божої Матері. І тому я закоханий у це місце, в Кова да Ірія, бо Вона тут була і буде; і послання, яке Вона залишила, — дуже важливе для людства».
У численних інтерв’ю, зокрема у записі для ректорату санктуарію, Фернанду Сантуш розповідав про свій зв’язок із цим місцем марійних об’явлень. Цей зв’язок триває вже кілька десятиліть і спершу був досить поверховим, на рівні традиції.
«Я завжди був пов’язаний із Фатімою. Однак наші релігійні практики радше обмежувалися нагодами святкувань, які траплялися досить часто: шлюби і хрещення. Також і Фатіму ми навідували раз або двічі на рік. (…) Але то було паломництво, яке полягало в тому, щоб прийти, попросити і запалити свічку. Ставши дорослим, я надалі робив те саме. Іншими словами, робив у зовсім іншому дусі, ніж роблю це нині».
Навернення
Момент навернення нинішній тренер португальської збірної пережив у 1994 році. Навернення, тобто особиста зустріч із Христом, було — як він сам каже — «найважливішим моментом у житті», і «ця зустріч змінила його стосунки з Ним і Богородицею».
Спершу це навернення було досить «несміливим». «Я вже повернувся до Церкви, але й надалі сідав у задніх лавках, чекаючи, коли все закінчиться. Я чекав, коли щось зміниться, — але то ми самі робимо зміни».
Вже довгі роки Сантуш розпочинає день молитвою та читанням Біблії, бере участь у реколекціях, а також став… аніматором курсів підготовки до подружжя. І, як видно, дуже відкрито ділиться своєю вірою.
Фатіма: місце тиші
Чому Фернанду Сантуш так полюбив Фатімський санктуарій? «Те, завдяки чому я так закохався в це місце, — каже він, — це тиша. Тиша Фатіми. Тут знаходиш мовчання Марії». Футболіст уточнює: «Це мовчання Марії, яка все почула і зберегла у своєму Серці».
Щоби краще пізнати цю тишу й це мовчання, щоб віднайти мир, якого — сам зізнається — він дуже потребує, тренер старається відвідувати санктуарій у ранкові, дуже ранні години.
Для Сантуша Фатіма відіграє особливу роль у єднанні різних людей із Богом. А послання, що плине звідти, «таке чітке, що його чути в серці, ніби через гучномовець». Чоловік визнає, що у фатімському посланні він найбільше від цінує… свободу: «Бог і Марія нічого нам не нав’язують, вони тільки показують наслідки того, щоб піти або не піти шляхом спасіння».
Тренер визнає: «Марія тут сказала до трьох пастушків, а за їхнім посередництвом — усьому людству: ось дорога. Можеш нею піти або ні; якщо підете за Ним, наслідки будуть такі, а якщо цього не зробите — будуть інші».
Сантуш порівнює Фатімське послання з початками християнства: «Послання Марії, яке було залишене тут, у Кова да Ірія, має багато спільного з першим християнським посланням: подивіться, як вони люблять… Треба багато молитися, щоб ми змінилися, а потім полюбили нашого ближнього так, як любимо Бога. Це так просто, правда?»
Багато разів Фернанду Сантуш повертається до думки, що найчастіше ми чекаємо, що хтось або щось зміниться, — а тим часом «зміна має розпочатися від нас».
фінансово.
Щиро дякуємо!
