Свята Моніка — покровителька людей у складних шлюбах, проблемних дітей та навернення родичів.
Мати великого святого, Августина Гіппонського — Отця і Вчителя Церкви — мала повно клопотів зі своїм сином, який був одночасно блискучим учнем і юним гулякою та бабником. У 19 років він уже мав позашлюбного сина.
Моніка — християнка, одружена з язичником, — дивилась на поведінку свого сина та з вірою молилася про його навернення. Довгі роки вона благала Бога, щоб Він відкрив серце й розум Августина — щоб її син міг пережити справжню зустріч із Христом, виправитися й почати жити за Божою волею.
Її наполеглива віра була винагороджена, і в одному з найзворушливіших уривків «Сповіді» святий Августин описав, як чітко Моніка поставила собі за мету життя вести своїх дітей шляхом віри. В Остії вона сказала йому:
«Синку мій, що стосується мене, то ніщо в цьому житті мене більше не радує. Я не знаю, чому я досі тут, бо не маю жодних надій на цей світ. У мене була лиш одна причина пожити трохи довше: побачити, як ти став католиком, перш ніж я помру. Бог щедро благословив мене в цих очікуваннях, бо я знаю, що ти відмовився від земного щастя, щоб бути Його слугою. Тож мене дивує, чому я ще тут…»
Кілька днів потому вона захворіла на лихоманку і сказала Августинові та його братові поховати її там і не перейматися її тлінними останками; але просила про одне: «…щоб ви пам’ятали мене при вівтарі Господньому, де б ви не були».
Покровителька у проблемних стосунках
Свята Моніка — покровителька тих, хто має проблемні шлюби, проблемних дітей та родичів, особливо найближчих. Вона — дружня підтримка на небесах, повністю розуміє відчай безпорадних і розгублених батьків, які бачать, як їхні діти відходять від Церкви. Так само, як вона молилася й постила за своїх дітей, щоб вони могли пізнати Ісуса Христа, — вона є нашою могутньою супутницею та заступницею для всіх, хто відчуває сором і безпорадність через те, що їхні сини й дочки відходять від християнської віри.
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
З тяжким серцем звертаюся до Тебе, кохана свята Моніко, і прошу твоєї допомоги й заступництва. Благаю тебе, щоб ти зі свого місця на небесах заступилася перед престолом Всевишнього за мою дитину [ім’я], яка відійшла від віри та всього, чого ми намагалися її навчити.
Я знаю, люба Моніко, що наші діти належать не нам, а Богові, і що Бог часто допускає ці блукання як етап їхньої власної подорожі до Нього. Твій син Августин також блукав; і зрештою він знайшов віру та став її справжнім учителем. Отож допоможи мені мати терпіння і вірити, що все — навіть це відступлення від віри, яке так мене розчаровує, — зрештою послужить на більшу славу Божу.
Заради душі моєї дитини я молюся про розуміння цієї ситуації та довіру до Бога. Свята Моніко, прошу, навчи мене наполегливо молитися, як ти наполегливо молилася заради блага свого сина. Надихни мене не віддаляти мою дитину від Христа своєю поведінкою, а ніжно направляти [ім’я дитини] до Його предивного світла.
Прошу, навчи мене того, що ти знаєш про болісну таємницю розлуки та як привести до примирення й повернення наших дітей до небес. О свята Моніко, яка любила Христа і Його Церкву, молися за мене та за мою дитину [ім’я], щоб ми могли разом бути в небі, єднаючись там із тобою, щоб вічно і вдячно славити Бога.
Амінь.
Переклад CREDO за: Елізабет Скаліа, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
