Приймаючи учасників міжнародної конференції про звʼязок між містикою та святістю, Лев XIV нагадав: виняткові явища, які можуть супроводжувати досвід єднання людини з Богом, є другорядними в оцінюванні її святості, головними критеріями якої є підкорення Божій волі та чесноти.
У четвер 13 листопада 2025 року Святіший Отець зустрівся в залі Павла VI у Ватикані з учасниками конференції на тему «Містика, містичні явища і святість». Захід, організований Дикастерієм у справах канонізацій, від 10 до 12 листопада відбувався в папському Урбаніанському університеті. Папа подякував за внесок у висвітлення і поглиблення «одного з найпрекрасніших досвідів віри», певні аспекти якого вимагають розпізнання, повідомляє Vatican News.
Важливий, але не головний аспект
Папа Лев зазначив: Церква століттями визнає, що «в серці містичного життя лежить усвідомлення глибокої єдності з Богом», а ця подія благодаті «проявляється у своїх плодах»:
«Містика характеризується як досвід, що виходить за межі суто раціонального пізнання — не завдяки заслугам того, хто її переживає, а завдяки духовному дару, який може проявлятися по‑різному, навіть у вигляді протилежних явищ, таких як яскраві видіння або густа темрява, страждання або екстаз. Однак самі по собі ці виняткові події залишаються другорядними і не є суттєвими для містики й святості: вони можуть бути їхніми ознаками, як особливі харизми, — але справжньою метою завжди є і залишається сопричастя з Богом».
Містика і критерії святості
Отож, як зауважив далі Папа, надзвичайні явища, що можуть супроводити містичний досвід, не становлять «необхідних умов для визнання святості вірного». Якщо вони є — то «підсилюють його чесноти не як індивідуальний привілей, а як спрямовані на збудування всієї Церкви, містичного Христового Тіла».
«Найважливішим і найголовнішим у розгляді кандидатів на святість є їхній повний і постійний послух Божій волі, об’явленій у Святому Письмі та живому апостольському Переданні. Тому важливо зберігати рівновагу: так само, як не слід просувати справи канонізації лише з наявності виняткових явищ — так само слід бути обережними, щоб не обмежувати їх, якщо життя Слуг Божих такими явищами позначене».
Лев XIV нагадав, що богослов’я та духовні автори надають критерії для розрізнення справжніх духовних явищ, «які можуть траплятися в атмосфері молитви і щирого шукання Бога», від проявів, «які можуть бути оманливими».
«У центрі розпізнання щодо вірного є уважне слухання про його славу святості та перевірка його досконалої чесноти, як вираження церковного сопричастя та глибокого єднання з Богом», — підсумував Святіший Отець.
фінансово.
Щиро дякуємо!
