«Тінь ядерної зброї продовжує падати на людську совість», — сказав архієпископ Пол Річард Ґаллагер, секретар у справах відносин із державами та міжнародними організаціями.
У Флоренції на богословському факультеті Центральної Італії він прочитав лекцію 13 листопада 2025 року. Ієрарх нагадав, що з часів Середньовіччя Церква і папи заохочували розв’язання конфліктів шляхом діалогу, і цю думку висловив св.Йоан Павло II, пише Vatican News.
«Купа руїн» чи «квітучий сад» — про таку альтернативу, висловлену святим папою, архієпископ Ґаллагер говорив під час лекції під назвою «Ядерна загроза: нові сценарії ризику та залучення християн».
Міжнародні кризи
Минулого тижня архієпископ повернувся з поїздки до Шрі-Ланки. У лекції він нагадав про 80‑ту річницю першого ядерного випробування в Нью-Мексико та знищення Хіросіми й Нагасакі, страждання яких служать «тривалим попередженням» про катастрофічний потенціал ядерної зброї.
«Логіка конфронтації та боротьби за владу значно посилилася з формуванням нових альянсів та відродженням риторики загроз, особливо ядерної загрози», — заявив ватиканський ієрарх. — Ми сьогодні на власні очі бачимо «швидке відновлення та прискорення гонки озброєнь, що супроводжується відновленими, часом шаленими, зусиллями з розширення наявних арсеналів та їх руйнівних можливостей».
Перед лицем невизначеності інстинктивно виникає «позиція оборони», що перешкоджає спілкуванню та зводить його до демонстрації сили, спрямованої на залякування супротивника, — вказав архієпископ Ґаллагер.
Світ на роздоріжжі: «сад» або «руїни»
«Рівновага, заснована на терорі та взаємних демонстраціях сили, — додав ватиканський секретар у справах відносин із державами та міжнародними організаціями, — у жодному разі не може гарантувати справжній мир; навпаки, вона сприяє збільшенню ризику та руйнівного масштабу потенційного конфлікту».
Святий Йоан Павло II означив це роздоріжжя 25 років тому, в рік Великого Ювілею-2000, такими словами: «Людство сьогодні володіє засобами неймовірної сили: воно може перетворити цей світ на сад — або перетворити його на купу руїн».
Небезпека «технологічної модернізації» війни
Архієпископ Ґаллагер нагадав, що також інструменти штучного інтелекту сьогодні використовуються у воєнних цілях «дедалі безжальніше».
У ноті Antiqua et nova про штучний інтелект застерігається, що смертоносні автономні системи зброї можуть зробити війну більш «реальною для проведення», розширивши її масштаби та «ще більше розмиваючи межі між тим, що дозволено, і тим, що заборонено».
Це має глибокі наслідки для захисту фундаментальних гуманітарних принципів — і для самого людства.
Шляхи діалогу й засоби миру
Отже, як нагадав архієпископ, є нагальна потреба відповісти на заклик Отців Другого Ватиканського Собору «поглянути на війну абсолютно по-новому». Мир, який є «роззброєним і роззброюючим, смиренним і наполегливим», як сказав Папа Лев XIV, вимагає шляхів діалогу й засобів миру для розв’язання міжнародних суперечок:
«Не стримування, а братерство; не ультиматуми, а діалог. Мир прийде не як плід перемоги над ворогом, а як результат сіяння справедливості й мужнього прощення».
Папи проти війни
Архієпископ нагадав, що від Середньовіччя до сучасних рухів Церква завжди могла розраховувати на палких прихильників мирного розв’язання конфліктів. Пій IX у другій половині ХІХ століття засудив скандал війни й ратифікував першу Женевську конвенцію (1864), чітко заявивши, що Церква ніколи не братиме участі у війні. Усі його наступники повторювали це засудження війни: «Ніколи більше війни, ніколи більше війни!» — вигукнув св.Павло VI в Організації Об’єднаних Націй у 1965 році.
Так само святий Йоан Павло II твердо заявив, що «війна повинна належати трагічному минулому, історії; вона не повинна мати місця в людських планах на майбутнє». У своєму посланні на Всесвітній день миру 2017 року Папа Франциск зазначив: «коли жертви насильства можуть протистояти спокусі помститися — вони можуть стати найнадійнішими протагоністами ненасильницьких процесів розбудови миру».
У своєму нещодавньому Апостольському листі з нагоди 60‑річчя декларації Собору «Gravissimum educationis» Лев XIV наголосив на важливості «слухання, яке розпізнає в іншому добро, а не загрозу».
Цілісний підхід до миру
На завершення виступу архієпископ Ґаллагер заявив, що «неконтрольована руйнівна сила, здатна знищити незліченну кількість невинних мирних жителів, вимагає глибокого осмислення, щирого діалогу між різними учасниками та рішучих зусиль для визначення твердих принципів».
Лише так можна буде просуватися до демілітаризованого світу, будуючи взаємну довіру та сприяючи культурі миру. Як згадував Папа Лев XIV у своєму Апостольському листі про освіту: «Католицька освіта має завдання відновити довіру у світі, позначеному конфліктами й страхом, нагадуючи нам, що ми діти, а не сироти, — з цього усвідомлення народжується братерство».
фінансово.
Щиро дякуємо!
