Минулого тижня стало відомо про консисторій, запланований на 7-8 січня 2026 року. На цій зустрічі не буде призначено нових кардиналів, натомість кардинали отримають можливість зустрітися і поспілкуватися.
Своїми роздумами про майбутній консисторій та його роль у понтифікаті Лева XIV ділиться публіцист і ватиканіст Крістофер Альтьєрі у колонці для видання Crux.
Такі зустрічі були рідкістю під час понтифікату Франциска, на що у приватних розмовах нарікало багато кардиналів.
«Це буде чудова нагода для багатьох із нас познайомитися один з одним, поділитися своїми турботами з точки зору периферій, а також допомогти Святішому Отцю у спільному розпізнанні керівництва Святого Духа», — сказав кардинал Ісао Кікучі з Токіо.
Для Папи Лева XIV це буде шанс поставити запитання своїм кардиналам, а для них — поговорити як з ним, так і один з одним.
Це також дасть можливість новому понтифіку поділитися з кардиналами своїми планами на майбутнє.
Одна з наук понтифікату Франциска полягала у тому, що Папа опиняється в ізоляції тоді, коли не розкриває своїх думок своїм найближчим соратникам.
Ще одна наука полягає в тому, що папа є наступником Петра та всіх своїх попередників на Петровій посаді. Цей історичний факт, це важкою працею здобуте саморозуміння Церкви, був вирішальною силою, яка впорядковувала папський уряд протягом століть. Він мав реальний вплив на те, що робили папи, що вони хотіли і думали, що можуть зробити — і на те, як вони робили те, що робили.
Це був факт, який Франциск номінально визнавав, але обставини обрання Франциска на Петрів престол були надзвичайними та винятковими, як і його особистість та характер. Факт, загальновизнаний його найпалкішими прихильниками та найнепримиреннішими критиками, полягав у тому, що Франциск не дуже дбав про прецеденти (або навіть про протоколи, що розроблялися століттями у світлі інституційного прецеденту).
Це означає, що Леву XIV буде нелегко втягнути цю нитку в голку.
Лев XIV має показати кардиналам, що він сам бере на себе, зберігаючи при цьому спадкоємність зі своїм неординарним попередником та всіма іншими попередниками на посаді, яку він зараз обіймає. Йому потрібно водночас бути собою, певним чином перебувати у спадкоємності з Франциском та зберігати спадкоємність з історією самого Петрового уряду.
Минулої неділі з нагоди свята освячення Латеранської базиліки Лев говорив про Церкву як про «будівельний майданчик». Він зазначив, що образ, який також використовував його попередник, «говорить про активність, творчість та відданість, а також про наполегливу працю та іноді складні проблеми, які потрібно вирішувати».
«Він відображає конкретні, відчутні зусилля наших громад, які зростають щодня, ділячись своїми харизмами під керівництвом своїх пастирів», — сказав Папа Лев.
Якщо Церква — це будівельний майданчик, то Папа — не архітектор, а головний інженер, а кардинали — його виконроби.
Лев також зазначив, що будівництво Латеранської базиліки «мало свою частку критичних моментів, затримок та внесення змін у початкові плани».
Нестандартні нахили Франциска та його схильність до лідерства у стилі «нехай вони здогадаються» часто вивільняли величезну енергію, але за відсутності чіткого напрямку ця енергія швидко розсіювалася.
Майбутній консисторій — це шанс для нового понтифіка відзначити початок нової ери Лева, але тільки якщо він повідомить своїм кардиналам — і дасть їм змогу справді зрозуміти — які у нього плани.
У багатьох тонких аспектах Лев вже заклав підвалини. Він майже цілком традиційний, коли йдеться про атрибути папської посади та дотримання папського протоколу. Це чудово — бачити, як він відновлює почуття впорядкованості — щоб не сказати, пристойності — у справах, водночас будуючи взаєморозуміння з вірними та дозволяючи своїй особистості проявлятися у тонкий спосіб, іноді у ключові моменти.
Коли король та королева Йорданії минулого місяця відвідали Папу Лева XIV, королева Ранія запитала понтифіка про його майбутню поїздку до Лівану: «Як ви вважаєте, чи безпечно туди їхати?»
«Ну, — відповів Лев, ледь помітно усміхаючись, — ми їдемо».
Ідея папської спадкоємності — загальної, що триває століттями, а не лише від одного папи до іншого, — безумовно, була затьмарена під час понтифікату Франциска, але Лев вже почав відновлювати її, або принаймні створювати умови для її відновлення.
Є цілком реальне і виразне відчуття, що конклав, на якому було обрано Лева, був не стільки референдумом щодо порядку денного його попередника (насправді, важко говорити про порядок денний людини, чиїм неофіційним девізом було «Творіть безлад!»), скільки референдумом щодо необхідності повернення до стабільного та впорядкованого управління.
Це одна з ключових причин, чому Папа Лев XIV має викласти власні плани, висловити власні розпорядження — одним словом, сказати, що він думає про те, що потрібно зробити.
Понтифік вже повідомив кардиналам, чому він обрав собі таке тронне ім’я.
«На це є різні причини, — сказав він кардиналам, зібраним у Новій синодальній залі 10 травня, — але головним чином тому, що Папа Лев XIII у своїй історичній енцикліці Rerum Novarum звернувся до соціального питання в контексті першої великої промислової революції. У наш час Церква пропонує кожному скарбницю свого соціального вчення у відповідь на чергову промислову революцію та на розвиток у галузі штучного інтелекту, який ставить нові виклики для захисту людської гідності, справедливості та праці».
Кардинали, безперечно, будуть раді можливості ближче познайомитися один з одним, і вони також з нетерпінням очікують на розповідь про плани Лева.
фінансово.
Щиро дякуємо!
