У київській парафії св.Миколая (РКЦ) відбулося храмове свято, об’єднавши вірян, духовенство та представників суспільства у спільній молитві.
Урочисту Божественну Літургію очолив Голова Конференції єпископів РКЦ в Україні, ординарій Луцький — Віталій Скомаровський, який приїхав розділити радість парафіяльної спільноти. На богослужінні були присутні глави дипломатичних представництв, а також представники влади разом із членами своїх родин.
Свою проповідь єпископ Скомаровський розпочав зі слів щирої вдячності за можливість бути разом із цією парафіяльною спільнотою та молитися за повернення храму його справжнім власникам — парафії. Голова Конференції єпископату нагадав, що ця боротьба триває вже понад 30 років, і порівняв її зі щоденною працею. Бо ця боротьба — частина нашого життя. Ми приходимо до храму так, як приходимо до праці: з відповідальністю й вірою.
Єпископ нагадав, що нині триває Ювілейний рік Надії, а незмінність і витривалість парафії у молитві та захисті своїх прав є свідченням того, що надія — жива і приносить плоди: «Те що ви триваєте в боротьбі й молитві, є знаком того, що в суспільстві відбуваються зміни».
Ординарій Луцький також нагадав про вчення Церкви: кожен має зробити все, що залежить від нього — а решту довірити Богові. Говорячи про війну в Україні, єпископ наголосив на важливості того, щоб кожен віднайшов мир у власній душі:
«Добро чи зло виходить із серця людини. Лише той, хто має довіру до Бога, має справжній мир у серці».
На завершення владика звернувся до всіх присутніх із закликом бути «святими Миколаями» для інших — дарувати любов, ділитися часом, увагою та достатками з тими, хто цього потребує.
Святкування завершилося спільною молитвою за мир в Україні, за єдність Церкви та за швидке вирішення багаторічного питання повернення храму парафіяльній спільноті.
Під час урочистості настоятель парафії о. Павло Вишковський ОМІ подарував єпископу ікону св.Миколая, яку минулого року вкрали з костелу, а приблизно через пів року тихо підкинули, залишивши біля храму.
Настоятель зазначив, що ця подія стала для громади нагадуванням: навіть те, що колись було несправедливо забране, може повернутися.
Завершуючи свій виступ, він висловив надію, що так само, як повернулася ця ікона, одного дня буде повернено і сам храм, який колись відібрали у римсько-католицької спільноти.
фінансово.
Щиро дякуємо!
