У похмурому світі російської гібридної війни зовнішність може бути оманливою. Як випало з’ясувати парафіяльному священнику з Тебю — багатого передмістя Стокгольма, білоруські монашки, яких він запросив, були «не звичайними сестрами».
Як попередила Лютеранська церква Швеції у пресрелізі, насправді ці жінки збирали кошти для сумнозвісного білоруського монастиря, який підтримує вторгнення в Україну та має зв’язки з російською військовою розвідкою. Невдовзі шведські медіа були повні заголовків про проросійських «черниць-шпигунок», які діяли щонайменше у 20 храмах, і пастору Міхаелю Оєрмо довелося відбиватися від звинувачень у тому, що його парафія фінансує російську військову машину.
«Монастир святої Єлизавети використовує свої доходи для підтримки російського націоналізму, підтримує агресію росії проти України та підтримує тісні зв’язки з ГРУ (…) Монастир стверджує, що кошти від продажу виробів ручної роботи передаються на благодійність. Це неправда. Церква Швеції не заохочує підтримку їхньої діяльності в будь-якій формі», — сказано в заяві.
За даними британської газети The Telegraph, «ця справа є частиною ширших зусиль російської православної церкви, спрямованих на маніпулювання шведськими парафіями, щоб ті відкрили свої будівлі — часто розташовані поблизу військових баз та аеропортів — для російського духовенства». В інтерв’ю газеті пастор із Тебю визнав, що не знав про масштаби звинувачень проти монастиря св.Єлизавети, коли запрошував черниць із Білорусі минулого року та кілька разів до цього, також до російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Газета зазначає, що «у Великій Британії ці монахині також раніше продавали свої товари у Вінчестерському соборі, але у 2022 році їм заборонили діяльність через їхню позицію щодо війни в Україні. Цей факт частково вплинув на рішення Церкви Швеції винести попередження всім парафіям після інциденту в Тебю, закликаючи їх не підтримувати цей монастир».
Улюблена тема Кремля
Міхаель Оєрмо згадував візит черниць до його парафії: «Коли вони приїхали, ми виділили їм два столи. Вони стояли в залі, продаючи дерев’яні вироби ручної роботи, в’язані вироби, шкарпетки тощо». Хоча він знав, що Білорусь підтримує тісні зв’язки з Москвою, та наголосив, що його парафія завжди простягала руку допомоги християнам у «диктатурах» — на Близькому Сході, в Африці та колишньому Радянському Союзі.
«Ми повинні підтримувати контакт із Церквами в недемократичних країнах», — сказав він. «Я достатньо старий, щоб пам’ятати, як приїжджали духовенство з Німецької Демократичної Республіки. Якщо приїжджало троє — двоє були справжніми, а один був шпигуном Штазі. Тому я не вважав великою проблемою зустрічатися з людьми з Церкви, яка, як я знав, залежна від держави, у моїх очах неприйнятної».
Пастор зазначив, що вважає термін «черниці-шпигунки» перебільшенням, оскільки не бачив жодних доказів їхньої участі в розвідувальній діяльності. З його досвіду, черниці приїжджали на фургоні, продавали кілька речей, а потім переходили до наступної парафії. Однак цього року, сказав настоятель, він зрозумів, що гостинність для черниць у Швеції може підтвердити один з улюблених наративів Кремля: що звичайні люди в країнах НАТО — на відміну від своїх урядів — підтримують росію, а не Україну. Відповідно, позиція парафії щодо України та проурядове оголошення, нещодавно розміщене біля входу до каплиці, чітко демонструють, на чиєму боці стоїть ця християнська спільнота в питанні російської агресії.
Православна церква в ключовому пункті
Для Крістіни Сміт, керівниці відділу кризового планування Церкви Швеції, справа «черниць-шпигунок», або «Z‑черниць» (від символу Z для російської армії), є лише частиною ширшої, тривожної картини. Вона сказала, що росія вже деякий час намагається маніпулювати шведськими парафіями.
«Ми винесли загальне попередження щодо оренди або спільного використання церковних приміщень із російською православною церквою, оскільки помітили, що ділянки, якими вони цікавилися, розташовані поруч із військовими об’єктами», — сказала вона The Telegraph. Це сумний знак часу, додала вона, в країні, де церкви зазвичай без вагань відкривають свої приміщення для християн інших конфесій.
«Це щось нове для Швеції як суспільства; повномасштабне вторгнення у 2022 році стало грубим пробудженням для багатьох шведів. Протягом 200 років ми пишалися тим, що не воюємо, що ми гарна країна — країна, до якої всі хотіли бути добрими. Але я думаю, це був сигнал тривоги для всіх, що реальність не така проста».
Дивовижно — але росіяни вже досягли успіху у своїх зусиллях, побудувавши православну церкву поблизу ключової інфраструктури Швеції. У місті Вестерос, приблизно за 100 кілометрів на захід від Стокгольма, поруч з аеропортом збудували церкву Казанської Богоматері.
Це не звичайний аеропорт: Стокгольмський аеропорт Вестерос (VST) має одну з найдовших злітно-посадкових смуг у країні та активно використовувався для швидкісного транзиту під час пандемії COVID-19.
У Швеції він відомий як «аварійний» аеропорт: це означає, що він матиме вирішальне значення в кризовій ситуації — наприклад, під час стихійного лиха чи війни з росією. «Тоді не дивно, що росіяни хотіли побудувати вишукану церкву з величезними золотими хрестами та цибулеподібними куполами всього за 300 метрів від злітно-посадкової смуги», — підсумовує стаття.
Хоча російське посольство в Стокгольмі відкинуло звинувачення в тому, що церква використовувалася для шпигунства, — шведські розвідувальні служби стверджують, що об’єкт, імовірно, використовується як платформа для збору інформації: наприклад, для моніторингу аеропорту.
Дозволи на будівництво були видані владою Вестероса задовго до повномасштабного вторгнення в Україну, але міська рада визнала це серйозною помилкою та оголосила про намір повернути землю. «Ми підозрюємо, що ця церква є плацдармом, який використовується для збору інформації проти Швеції», — сказала The Telegraph Елеонора Лундквіст, віцеголова опозиції в міській раді Вестероса.
На її думку, росія експлуатувала «довірливий» характер шведської культури: «Ми — країна відкрита і сприйнятлива до інших культур, і росія це розпізнала, дійшовши висновку, що тут у неї не буде серйозних проблем».
Коли журналісти The Telegraph відвідали церкву, що стоїть у кінці засніженої сільської дороги, там не було жодних ознак життя. Однак не бракувало знаків про те, що відвідувачі вкрай небажані. Територія обгороджена, вкрита камерами спостереження, а написи на таблицях повідомляли, що всі припарковані транспортні засоби будуть евакуйовані. Дивлячись від церкви на схід, можна майже відкритим оком спостерігати за частиною злітно-посадкової смуги аеропорту. «Але росія, звісно, стверджувала, що це просто церква», — так завершується стаття в The Telegraph.
фінансово.
Щиро дякуємо!
