«Повстання 1863 року зродилося не лише з політичного невдоволення, але й з глибшого прагнення до свободи та гідності», — сказав архієпископ Ґінтарас Ґрушас.
Девіз повстання «За нашу і вашу свободу» виражав «переконання, що свобода ніколи не сприймалась як замкнуте благо, призначене виключно для власної нації. Це був заклик до солідарності між націями, культурами та людьми». Архієпископ Гінтарас , митрополит Вільнюський і голова Ради єпископських конференцій Європи (ССЕЕ), очолив Святу Месу з нагоди 163‑ї річниці Січневого повстання. На богослужінні були присутні президенти Литви, України та Польщі. Месу очолив Апостольський нунцій у Литві архієпископ Георг Ґенсвайн.
Митрополит Вільнюський наголосив на актуальності послання Січневого повстання. «Україна захищає не лише свою територію, а й право народів жити у свободі. Ця боротьба нагадує нам, що історія не закінчується і що свобода завжди вимагає відповідальності», — наголосив архієпископ Ґрушас.
Фото: Kancelaria Prezydenta RP
Боже Слово є вирішальним критерієм, який допомагає розпізнати, що становить законний захист, що випливає з обов’язку захищати життя, гідність і справедливість, і «чітко відрізняє його від ідеологічного насильства, яке намагається виправдати агресію, помсту чи панування — навіть під виглядом благородних чи релігійних формулювань», — навчав митрополит у проповіді. Він рішуче виступив проти спроб використовувати віру для відокремлення від інших або протистояння їм, як і проти спроб використовувати ім’я Бога, щоб визначити, хто є ворогом.
Архієпископ процитував слова Святішого Отця з його Послання на цьогорічний Всесвітній день миру: «На жаль, частиною сучасної картини світу стає дедалі більше залучення слів віри до політичної боротьби, благословення націоналізму та релігійного виправдання насильства і збройної боротьби».
«Це серйозне застереження для всіх нас. Не кожне слово про Бога є Словом Божим, і не кожен релігійний дискурс веде до істини. Папа наголошує, що віруючі повинні насамперед своїм життям спростовувати ці святотатські наклепи, які псують святе ім’я Бога. Це означає, що свідчення християнина виражається насамперед не в гаслах, а в житті: у здатності залишатися вірним Євангелію навіть у найскладніших історичних ситуаціях», — сказав митрополит Вільнюський.
Він закликав до культивування молитви, духовності, екуменічного та міжрелігійного діалогу, оскільки вони відкривають шляхи до миру та будують культуру зустрічі. «Це не ознака слабкості, а шлях до духовної зрілості».
Володимир Зеленський на зустрічі глав держав у форматі Люблинського трикутника у Вільнюсі. Джерело: сайт Президента України
Ієрарх також згадав про 703‑річчя Вільнюса, який від самого початку був місцем зустрічі народів, культур та вір. «Це залишається нашим покликанням і сьогодні: бути містом, де слово Боже не розділяє, а об’єднує, не виправдовує насильство, а культивує мир», — наголосив митрополит Вільнюський. Він заохотив жити так, щоб «Боже слово освітлювати нашу темряву, зцілювало розбіжності та захищало Боже ім’я від спотворення, щоб воно могло стати справжнім світлом, що веде до свободи й миру, яких світ сам по собі не може забезпечити».
На завершення Євхаристії виступили президенти Ґітанас Науседа, Кароль Навроцький та Володимир Зеленський, наголосивши на важливості спільної боротьби за збереження свободи й суверенітету перед лицем загроз із боку російського імперіалізму.
Фото: Kancelaria Prezydenta RP
фінансово.
Щиро дякуємо!
