Генератори від Папи Римського: хто отримає допомогу першим

Велика новина пролетіла по медіасвіту: Київ і Фастів отримали електрогенератори від Папи Лева XIV.

Збудження в медіапросторі було таке сильне, що у Фастові, кажуть, містяни стали бурхливо вимагати від мера «папських генераторів» — які справді вражали своїми розмірами на фото з розвантаження біля греко-католицької церковці в Києві. «Та ні, — з усмішкою відказав о.Михайло Романів, директор фастівського Центру св.Мартіна. — Ми отримали маленькі генератори, по 2,2 кВт, їх вистачить тільки потреб конкретних людей, а не для живлення якихось великих установ».

Папський Великий елемозинарій — тобто Розподілювач милостині — уже давно є другом фастівських домініканців і помічником у благодійних справах, які провадить Центр св.Мартіна де Порреса. Зокрема, він особисто приїздив відкривати в Херсоні соціальну кухню, не раз переказував критично необхідні кошти для її функціонування, а з початком російського вторгнення став регулярно бувати в Україні та Фастові зокрема.

Про те, як розвивалася справа «папських генераторів», для CREDO розповідає о.Михайло Романів.

— Три тижні тому до мене зателефонував кардинал Краєвський і сказав, що надсилає нам супи та препарати, які зараз зокрема потрібні нашим людям: вітамін С, а також мелатонін, і протизастудні ліки, сиропи тощо.

Весь цей вантаж ми одразу повністю розподілили для пунктів обігріву, що відкривалися тоді по всьому Києву при католицьких парафіях. Пункти стали відкривати після зустрічі священиків із єпископом Віталієм Кривицьким. Тоді більшу частину отриманого вантажу — 19 палет — ми передали о.Андрію Педаю, до Соціально-пасторального Центру св.Йоана Павла ІІ в Києві, а звідти його розподіляли по парафіях: кому тисячу одиниць, кому дві чи три — залежно від того, скільки потребуючих до якої парафії приходить. Частину передали о.Войцеху Стасевичу на Харків; частина потрапила до Херсона; частина поїхала на Донецький напрямок — до наших волонтерів, які роздають допомогу потребуючим на місцях.

Так розійшовся перший благодійний транспорт, про який ми відзвітували кардиналові; після цього він минулої п’ятниці знову зателефонував із повідомленням, що висилає наступний вантаж.

Ось щойно ми завершили розвантажування цього ТІРа, в ньому було 40 генераторів, які ми плануємо роздавати сім’ям, зокрема багатодітним і зокрема там, де складна ситуація. Це невеликі бензинові генератори, по 2,2 кВт, але вони «потягнуть», наприклад, комусь газовий котел, комусь дадуть змогу заряджати пристрої… Вони прибули готові, заряджені, з мастилом.

Багато допомоги в цьому транспорті було від греко-католицької парафії св.Софії в Римі: ковдри — частина їх поїде на Херсон, частина на Дніпро. Напевно, більшість ковдр потрапить у Дніпро. Ми два роки опікувалися Покровською громадою, співпрацювали безпосередньо з адміністрацією міста, я туди сам їздив 4‑5 разів — доки Покровськ не закрили… Потім пункт допомоги переїхав до Родинського, але тепер вони обидва недоступні. Отак у Дніпрі опинилася велика громада з Покровська — близько 5 тисяч людей.

Адміністрація теж переїхала, біженцями опікуються, тому багато отриманих речей піде для цієї громади. Ті, з ким я спілкувався у Дніпрі, кажуть, що в них ситуація дуже складна, і зі світлом, і з теплом — усе тяжко; тож наступного тижня я точно туди поїду, щоб їм відвезти цю допомогу.