Сучасна покутна дисципліна в Католицькій Церкві — по п’ятницях та під час Великого Посту — може здаватися надміру послабленою. Дехто би міг сказати: «такий піст — узагалі не піст».
Однак Церква не відмовилася від покаянних практик; вона просто змістила акцент із зовнішнього на внутрішнє.
Твоє навернення — твоя покута
Ще в XVI столітті св.Франциск Сальський — великий духовний учитель, ба навіть Вчитель Церкви! — зазначав, що нема якоїсь єдиної моделі духовного життя і побожності, яка б годилася для всіх і служила духовному розвитку найкраще. Існують різні особистості, різні способи життя та різні стани життя. Різною є духовність священника, монахині в монастирі, працівника-мирянина, відлюдника, батька чи матері сім’ї та самотньої людини.
Тому, щоб бути ефективним засобом внутрішнього очищення, особисті покути, які ми приймаємо, мають відповідати нашим унікальним обставинам. Точніше — вони повинні бути достатньо серйозними, щоб їх відчувати, але не настільки обтяжливими, щоб заважати виконанню обов’язків нашого стану чи шкодити нашому здоров’ю.
Приклад: підйом за годину до світанку, щоб побожно вивчати Святе Письмо. Це добра покута чи ризик для здоров’я? Однозначної відповіді немає. Для молодого студента це може бути дуже гарним рішенням; але для матері з маленькою дитиною, яка зазвичай страждає від значного дефіциту сну, це буде перевантаженням — і замість допомогти в духовному житті, може призвести до зневіри.
Яка мета посту?
Мета посту і покаяння — не в тому, щоби позбавити себе чогось, а в тому, щоб відкритися для чогось. Піст не може бути виключно негативним. Життя не терпить порожнечі. Якщо ви кажете собі: «Я не їстиму…», «Я не дивитимуся…», «Я не робитиму цього чи того» — одразу подумайте: що замість цього?
Якщо під час посту чи утримання від м’яса я постійно думаю про їжу — це, швидше за все, не принесе великої духовної користі. Якщо я відмовлюся від використання соцмереж (і це дуже хороша ідея в наші дні!), то що я робитиму замість цього? Може, варто присвятити цей час поглибленому читанню Біблії? Можливо, мені варто визначити одну або кілька книг із добрим духовним змістом для читання під час Великого Посту? Або, може, варто поїхати на багатоденні реколекції?
Програма від Апостола Павла
«Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: радуйтеся! Хай ваша доброзичливість буде всім людям відома. Господь близько! Ні про що не журіться, але в усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого уявлення, берегтиме серця й думки ваші у Христі Ісусі.
Наостанку, брати, усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе, коли якась чеснота чи щобудь похвальне, — про те думайте! Чого ви навчилися, що прийняли, що почули та бачили в мені , — те чиніте, і Бог миру буде з вами»
(Флп 4, 4-9)
Цей уривок варто взяти до уваги і прийняти як програму Великого Посту. У світі, переповненому негативним контентом, треба навчитися відсторонюватися від нього. Замість хвилюватися, обурюватися, дозволяти маніпулювати нашими емоціями, ми повинні наповнювати наші уми і серця зовсім іншим змістом.
Коли вас щось турбує, коли щось викликає занепокоєння, — навчіться впевнено представляти це Богові. Не лише тоді, коли щось справді приголомшує; але представляйте Йому кожну проблему. Замість емоційного хвилювання ви відчуєте «мир Божий, що перевершує всяке розуміння».
Не повертайтеся до того, від чого відмежувалися. Навпаки, живіть свій розум тим, що повчає: «усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе, коли якась чеснота чи щобудь похвальне». Ідеться про те, щоб ваші думки не були отруєні злом, яке напливає зі світу, заплямованого гріхом, але очищувалися у світлі Божого Слова. Тільки так ми можемо принести цьому світові надію і показати, що зло не має останнього слова.
Що легше: не їсти м’яса — чи контролювати хаос у серці, приборкати негативні думки й утримуватися від злих слів? Якщо ви погоджуєтеся, що серце — більша проблема, ніж шлунок, то поставтеся до Великого Посту серйозно і не відволікайтеся на те, чи достатньо вимоглива сучасна покаянна дисципліна в Церкві.
фінансово.
Щиро дякуємо!
